12 квітня 2018 р. представники громадянського суспільства України та ЄС провели у Брюсселі 6-те засідання двосторонньої Платформи громадянського суспільства. Мета зустрічі – дати незалежну оцінку виконання Угоди про асоціацію та рекомендації Уряду України й інституціям ЄС для прискорення її імплементації.

На засіданні головували Альфредас Йонушка, від Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК), та Павло Цируль, від Української сторони Платформи (УС ПГС).

Члени УС ПГС та ЄЕСК, які спільно формують Платформу громадянського суспільства Україна-ЄС, поділилися оцінками виконання Угоди про асоціацію в цілому та її окремих розділів, підготували рекомендації щодо інституційного посилення виконання Угоди, зокрема більш якісної комунікації з громадськістю та її активного залучення до цього процесу, а також щодо імплементації торговельних положень Угоди, фінансових інструментів співпраці ЄС, енергетики та трудового законодавства, науки та інновацій, охорони довкілля, іншої секторальної співпраці.

Напрацьовані рекомендації увійшли до тексту Спільної декларації 6-го засідання Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.

Окрім загальної оцінки виконання Угоди про асоціацію, на кожному засіданні детально аналізується декілька сфер євроінтеграції України до ЄС. На своєму 6-му засіданні, Платформа розглянула такі теми.

Роль оплати праці в скорочені бідності та її вплив на трудову міграцію:

• Василь Андреєв, член Української сторони Платформи (доповідь, презентація);
• Анджей Адамчик, член Європейського економічного і соціального комітету (доповідь);

«Не зважаючи на зобов’язання за Угодою про асоціацію щодо забезпечення гідної праці, покращення якості людського життя, скорочення бідності, в сфері оплати праці в Україні поглибилися негативні тенденції щодо низького рівня трудових доходів, які не дозволяють покращити реальний добробут українського працівника».

Зміна клімату в контексті зобов’язань відповідно до Паризької угоди: виклики та можливості співпраці для ЄС та України:

• Наталія Андрусевич, член Української сторони Платформи (доповідь, презентація);
• Пламен Пеєв, Форум громадянського суспільства Східного партнерства.

«Частина кліматичних зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію, не є актуальними на сьогодні, не відповідають сучасному законодавству ЄС та потребують оновлення. Це пов’язано із тим, що Угода про асоціацію була укладена до прийняття Паризької угоди про зміну клімату».

Громадські експерти також провели дискусію з посадовцями України та ЄС - Послом України при Європейському Союзі Миколою Точицьким, Головою Групи з підтримки України Європейської Комісії Пітером Вагнером, Заступником керівника відділу Європейської служби зовнішньої дії Дірком Лоренцом, представниками Генерального директорату з питань зайнятості, соціальних справ та інклюзивності, Генерального директорату з питань клімату й інших європейських інституцій, експертами аналітичних центрів.

Представники офіційних структур поділилися своїм баченням успіхів й викликів на шляху євроінтеграційних реформ в Україні та пріоритетів, на яких потрібно сфокусуватись при виконанні Угоди.

Микола Точицький, Посол України:

• наразі Україна зацікавлена в більш динамічній інтеграції з ЄС у питаннях цифрової економіки, безпеки та енергетики, а також має виконати передбачені Угодою завдання в наступних сферах – технічне регулювання, оцінка відповідності, приватизація, вдосконалення антикорупційного законодавства та дієвість антикорупційних інституцій, реформа системи державного ринкового нагляду, захист прав споживачів, транспорт тощо;
• довгострокові пріоритети – поступове входження України в Енергетичний союз, Митний союз та Шенгенську зону;
• товарообіг з ЄС постійно зростає і Україна має створити кращі умови для виходу малих та середніх підприємств України на ринок ЄС, водночас при виконанні Угоди важливо не забувати про реформу соціальної сфери, трудових відносин та Пенсійного фонду;
• для належного виконання Угоди до 2020 року Україні потрібно виконати понад 2000 завдань, що складаються з 5 тисяч конкретних кроків, і залучення Платформи до цього процесу є важливим, зокрема, для позитивного сприйняття суспільством курсу європейської інтеграції.

Пітер Вагнер, Голова Групи з підтримки України:

• за останні 4 роки Україна зробила більше ніж за 20 років перед цим, але наразі жодну з останніх реформ в Україні не можна вважати незворотною, потрібно рухатися вперед на шляху перетворень;
• ЄС вітає структуровану та узгоджену стратегію виконання Україною Угоди про асоціацію – затверджений урядом План заходів та спільну з Парламентом Дорожню карту по законодавству;
• спостерігається збалансований прогрес у виконанні Угоди, адже є сфери, де можна було б досягнути більше – охорона довкілля, митні та торговельні питання, а також напрями, що мають успіхи – конкуренція, державні закупівлі, енергетика, охорона здоров’я;
• громадянське суспільство – рушій реформ в Україні, ключова ланка між реформами та пересічними громадянами, тому важливо, щоб професійні організації нейтрально відігравали свою роль у цьому процесі та відображали не приватний, а широкий суспільний інтерес.

Дірк Лоренц, Європейська служба зовнішньої дії:

• на порядку денному ЄС українське питання залишається пріоритетом; підтримуючи територіальну цілісність та суверенітет України ЄС не визнає незаконно проведені РФ вибори в анексованому Криму та занепокоєний подальшою мілітаризацією півострова;
• Україна багато зробила на шляху реформ у складних умовах зовнішньої агресії, але попереду багато роботи з імплементації Угоди, тому не можна змарнувати момент і допустити сповільнення реформ;
• ЄС наполягає на створенні Вищого антикорупційного суду, у відповідності до рекомендацій Веніціанської комісії та скасуванні електронного декларування для антикорупційних активістів;
• моніторинг громадянського суспільства та рекомендації Платформи – важливий внесок до імплементації Угоди та діяльності Ради асоціації Україна-ЄС.

Матеріали за підсумками 6-го засідання Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.

Засідання Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС відбулось за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом, співфінансується та виконується Міжнародним фондом «Відродження».