Logotip

Українська сторона

Платформа Громадянського
Суспільства Україна-ЄС

ВІДБУЛАСЯ АСАМБЛЕЯ УКРАЇНСЬКОЇ СТОРОНИ ПЛАТФОРМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА УКРАЇНА-ЄС

23 березня 2017 р. у Києві в Українському домі відбулося зібрання Асамблеї Української Сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС), в якому взяли участь близько 170 учасників – представників громадських організацій з різних регіонів України, а також запрошених гостей - представників органів влади, інституцій і проектів ЄС в Україні тощо. Завданням Асамблеї було «звірити годинники» учасників стосовно діяльності УС ПГС з позицій різних сторін: поточних членів, що беруть активну участь в роботі Платформи, але хотіли б підвищити ефективність своїх дій; нових організацій, що зацікавлені приєднатися до УС ПГС і бажають дізнатися більше про її роботу; представників влади та інституцій ЄС, які зацікавлені в активній підтримці громадянським суспільством виконання Угоди про асоціацію.

Говорили про те, де УС ПГС є сьогодні, які напрацювання має і що планує на найближчий період. Ділилися досвідом участі в реалізації євроінтеграційних реформ з позицій громадянського суспільства, визначали основні виклики та пріоритетні завдання. Обговорювали можливості для збільшення впливу і налагодження системної роботи УС ПГС та очікування інших учасників євроінтеграційного процесу щодо ролі Платформи. Дискутували щодо ситуації з виконанням Угоди про асоціацію, зокрема в таких пріоритетних сферах, як Поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі з ЄС, довкілля та питання оплати праці, а також підходи щодо підготовки тематичних доповідей Платформи. Також обговорювали практичні аспекти організації внутрішньої роботи УС ПГС – в рамках Робочих груп, за підтримки проекту «Громадська синергія» та у взаємодії з національною платформою Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства.

Учасники були одностайні у високій оцінці місії, яку Українська сторона Платформи громадянського суспільства покликана здійснювати у виконанні Угоди. Йдеться про структуроване залучення суспільства в процес євроінтеграційних реформ, що сприяло б більшій відповідності цих реформ суспільним інтересам, а також кращому розумінню суспільством їхньої суті. Комплексний моніторинг виконання Угоди, системне залучення потенціалу громадських експертів до реалізації її положень через підготовку фахових оцінок та рекомендацій щодо реформ в окремих сферах, коментарів та пропозицій до пріоритетних законопроектів, налагодження широкого діалогу зацікавлених сторін для узгодження позицій, інформаційно-просвітницькі кампанії в регіонах – такими є завдання УС ПГС, як їх бачать члени, урядовці і представники інституцій ЄС.

Відкрила засідання Асамблеї Зоряна Міщук, Голова УС ПГС. Пояснивши коротко, що таке УС ПГС та її Асамблея, вона зазначила, що засідання Асамблеї відбувається у проміжку між двома символічними датами - 21 березня, третьою річницею підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, та 25 березня, днем, коли Європейський Союз святкуватиме свій ювілей - 60 років з часу підписання Римського договору про створення Європейського економічного союзу, з чого почалася історія ЄС. Тривалість євроінтеграційних перетворень в Україні та ЄС дуже різна, а отже варто реалістично оцінювати обсяг завдань попереду і не чекати швидких результатів. Водночас, європейська інтеграція в Україні буксує набагато довше, ніж три роки, на одних і тих самих перешкодах – браку політичної волі до змін і опорі олігархічної системи реформам, інституційній слабкості органів влади і, зокрема, браку кваліфікованих кадрів, неефективній законотворчій роботі парламенту та браку ефективних механізмів залучення зацікавлених сторін. Відтак, одним із завдань Асамблеї, на думку п. Міщук, є проведення своєрідної діагностики проблем, які виникають в процесі реалізації Угоди, і визначення конкретних кроків, де УС ПГС могла б взаємодіяти з іншими зацікавленими сторонами для якісних змін.

Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України погодилася, що додаткова складність процесу європейської інтеграції України полягає в тому, що він відбувається на тлі інших серйозних викликів, і частина ресурсів держави і суспільства витрачається на боротьбу з ними. Також можна визначити ряд проблем, які створюють додаткові перепони для євроінтеграційних реформ, зокрема, інституційна слабкість і брак кваліфікованих кадрів, а також застосування декларативного підходу до євроінтеграції, неусвідомлення, чого ми хочемо насправді досягти.

Віце-прем’єр згадала нещодавно оприлюднений звіт уряду щодо імплементації Угоди, зазначивши, що попереду залишається чимало роботи. Лише за умови злагодженої координації зусиль і діалогу між усіма учасниками процесу, в тому числі громадянського суспільства, Україна може очікувати на успіх. У 2017 р. потрібно буде забезпечити інституційну, виконавчу, моніторингову спроможність, і без громадянського суспільства це буде дуже важко здійснити. Водночас п. Климпуш-Цинцадзе відзначила, що, з попередньої практики, з боку громадянського суспільства часто за критикою не пропонується конструктивних пропозицій, що свідчить про те, що і органам влади, і громадянському суспільству є над чим працювати. Серед інших проблем віце-прем’єр відзначила конкуренцію між міністерствами і неготовність працювати на спільний результат. Що стосується парламенту, спостерігається тенденція щодо негативного впливу бізнес-інтересів депутатів на законотворчий процес, його затягування та викривлення змісту євроінтеграційних законопроектів.

П.Климпуш-Цинцадзе поінформувала про нещодавнє реформування Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, і закликала до співпраці з експертами офісу (в тому числі за секторальними напрямками), а також з експертами проекту Association4U. «Ми продовжуємо працювати над комплексом моніторингу виконання Угоди про асоціацію, над перекладом законодавчих актів ЄС; таким чином, напрацьовується база, щоб можна було працювати більш системно», - сказала п. Климпуш-Цинцадзе, додавши, що зараз уряд працює над розробкою середньострокового плану своєї діяльності і розраховує на потужні пропозиції зі сторони громадянського суспільства.

Зоряна Міщук, коментуючи виступ Іванни Климпуш-Цинцадзе, підтвердила, що УС ПГС відчуває з боку Уряду готовність до співпраці. Зокрема, минулого року було запроваджено практику щоквартальних зустрічей УС ПГС з представниками уряду – на рівні віце-прем’єра та заступників міністрів з питань європейської інтеграції. П. Міщук також коротко представила домовленості щодо налагодження співпраці з Комітетом ВРУ з питань європейської інтеграції, насамперед, із заступником Голови комітету М.Іоновою. Також вона згадала про ще одного важливого гравця в євроінтеграційному процесі – інституції ЄС, які часто, діючи у союзі з громадянським суспільством, здійснюють тиск на українську владу задля зрушення реформ. ЄС також надає фінансову підтримку діяльності громадських організацій, зокрема й для посилення участі у виконанні Угоди про асоціацію. Вона подякувала послу ЄС в Україні п. Х’юґу Мінґареллі за ці зусилля, зазначивши, що засідання Асамблеї також стало можливим завдяки підтримці ЄС в рамках проекту «Громадська синергія».

Посол ЄС в Україні Х’юґ Мінґареллі, в свою чергу, повідомив, що йому дуже приємно, що так багато людей цікавиться процесом реалізації угоди між Україною і ЄС. Досвід інших країн показує, - стверджує посол - що для успішної реалізації євроінтеграційних реформ потрібні певні передумови, зокрема, політична воля та інституційна спроможність державного апарату. На думку п. Мінґареллі, теперішня влада в Україні демонструє політичну волю модернізувати систему. «Звісно, ми б хотіли, щоб реформи відбувалися швидше, але, за останні три роки можна відзначити суттєвий прогрес України», сказав посол. Що стосується спроможності державного апарату, в процес євроінтеграції залучені Урядовий офіс з питань європейської інтеграції, секторальні міністерства, парламентський Комітет з питань євроінтеграції; представництво ЄС тісно співпрацює з Урядовим офісом з метою зміцнення інституційної спроможності. «Ми переклали тисячі сторінок законодавчих актів з метою вдосконалення українського законодавства, і, взагалі, надаємо настільки посильну допомогу, наскільки можемо», підкреслив пан посол.

На думку п. посла, перевагою України у порівнянні з іншими країнами є динамічне і активне громадянське суспільство, яке здійснює постійний моніторинг роботи органів влади. П. Мінґареллі закликав УС ПГС долучатися до ініціатив представництва ЄС, наприклад, в поширенні інформації щодо законодавства, тлумачення його простішою мовою, зрозумілою для ширших верств населення. Підсумовуючи, він зазначив, що загальна мета реформ – це покращення життєвих стандартів українців, і спільними зусиллями можливо досягти значного прогресу на цьому шляху, щоб модернізувати Україну, і забезпечити їй стале економічне зростання.

Коментуючи тезу посла ЄС щодо важливої ролі громадянського суспільства в роз'ясненні переваг європейської інтеграції, Іванна Климпуш-Цинцадзе запросила представників УС ПГС долучитися до діяльності робочої групи на базі Урядового офісу, яка ближчим часом розпочне роботу над переведенням у формат державного документа «Стратегії інформування щодо європейської інтеграції», що була розроблена та представлена ГО «Інтерньюз-Україна» в минулому році. Залучення досвіду громадянського суспільства при підготовці до впровадження цієї стратегії стало б конкретним напрямом співпраці між владою та громадськістю.

Альфредас Йонушка, Співголова Платформи громадянського суспільства зі сторони ЄС, також відзначив важливу роль громадянського суспільства в імплементації Угоди про асоціацію. Він повідомив, що за тиждень до Асамблеї брав участь у спільному засіданні Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС в Страсбурзі, та висловив жаль, що спільно підготовлена до цієї події заява ПГС не оприлюднена через незавершену процедуру внутрішнього погодження ЄЕСК. Також він передав сигнал з Брюсселя щодо необхідності прискорення створення українською стороною дорадчої групи для інституційного супроводження виконання положень Угоди про асоціацію в частині торгівлі і сталого розвитку. Співголова ПГС з боку ЄС також окреслив плани Платформи щодо підготовки тематичних доповідей і їх презентації у травні в Брюсселі.

У рамках міні-сесії «Українська сторона Платформи громадянського суспільства: попередня діяльність, стратегічні завдання і плани на 2017 рік» координатори робочих груп УС ПГС коротко відзвітували про результати попередньої роботи, а також окреслили завдання та очікування щодо подальшої діяльності.

Зоряна Міщук (голова УС ПГС) проінформувала учасників Асамблеї, що у 2016 р. відбулося два засідання Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, за підсумками яких були заслухані 4 тематичні звіти і прийняті спільні декларації з відповідними рекомендаціями владі. Так, у рамках 2-го засідання ПГС у лютому 2016 р. представлено тематичні доповіді з питань антикорупційної політики, і з питань енергетичної політики. Під час 3-го засідання ПГС 8-9 листопада 2016 р. в Києві обговорювалися тематичні доповіді з антидискримінаційного законодавства і ринку праці.

П. Міщук розповіла про діалог УС ПГС зі стейкхолдерами, зокрема, зустрічі із Урядовим офісом з питань європейської інтеграції та профільними міністерствами, з Комітетом ВРУ з питань європейської інтеграції, а також інституціями ЄС і європейським громадянським суспільством. Керівник Платформи розповіла про попередні напрацювання стратегічного планування, робота над яким триває, і окреслила плани, які ставить перед собою УС ПГС на 2017 рік.

Координатор Робочої групи 1 («Політичний діалог, зовнішня та безпекова політика») Ростислав Томенчук розповів, що найважливішим результатом діяльності групи вважає підготовка доповіді ПГС у сфері антидискримінаційного законодавства. Ряд інших тем у фокусі групи були зумовлені війною на Донбасі: наприклад, група долучалася до аналізу можливих інструментів впливу на Російську Федерацію; у 2017 р. є плани аналізувати питання використання зброї масового ураження. Ростислав Томенчук також вбачає одним із завдань групи сприяння більш ефективному використанню Україною можливостей таких європейських програм, як, наприклад, Horizon 2020, COSME, Дунайська програма.

Координатор РГ 2 УС ПГС («Свобода, юстиція, права людини») Лілія Олексюк розповіла про напрямки, за якими працювала група у 2016 р., а також окреслила пріоритети і завдання групи на 2017 р., зокрема, щодо моніторингової та адвокаційної діяльності. Як підкреслила п.Олексюк, громадянське суспільство може бути сильним, лише якщо воно складається з сильних членів, якщо його учасники витрачають свою енергію і час на спільну роботу. Координатор подякувала членам групи за пророблену роботу і висловила сподівання, що у 2017 р. вони долучатимуться до спільної діяльності ще активніше.

В продовження попереднього виступу Координатор РГ 3 УС ПГС («Економічна співпраця, зона вільної торгівлі, транскордонне співробітництво») Тетяна Тимошенко підкреслила, що спроможність спільнот залежить не стільки від кількості і якості членів спільноти, скільки від зв’язків між ними. Вона зазначила, що Робоча група 3 представлена більш ніж 30 громадськими організаціями, 20 000 роботодавцями, що в сумі створює представництво кількістю у більш як 10 мільйонів працівників в країні. П. Тимошенко розповіла, що у 2016 р. робоча група займалася налагодженням комунікації зі стейкхолдерами і розбудовою власної спроможності, а також формуванням тематичного експертного середовища.

Координатор РГ 4 УС ПГС («Зайнятість, соціальна політика, рівні можливості та здоров’я») Василь Андрєєв розповів про роботу групи над підготовкою в 2016 році тематичної доповіді «Регулювання ринків праці в Україні та ЄС: спільні риси й відмінності. Адаптація трудового законодавства України до законодавства ЄС» до 3-го засідання ПГС у листопаді минулого року, а також іншу діяльність, зокрема, участь у Конференції високого рівня Міжнародної організації праці та Європейського економічного та соціального комітету «Майбутнє праці». Він також представив пріоритети діяльності робочої групи на 2017 рік.

Звітуючи про попередню діяльність РГ 5 УС ПГС («Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату») координатор Наталя Андрусевич повідомила про тематичну доповідь «ЄС та Україна: співпраця для посилення енергетичної безпеки», що готувалася до 2-го засідання ПГС, поточну підготовку доповіді з питань екологічної складової Угоди, заплановану до розгляду на наступному засіданні ПГС, а також коментарі та пропозиції, що готувалися робочою групою щодо виконання Глави 6 «Навколишнє середовище» Угоди та Програми розвитку гідроенергетики до 2026 року. П. Андрусевич також розповіла про налагодження діалогу з профільним міністерством, внутрішню організацію діяльності робочої групи, а також плани та пріоритети на наступний період.

Координатор РГ 6 («Наука та технології, інформаційне суспільство, освіта, навчання та молодь, культура та спорт») Іван Кульчицький до основних результатів роботи своєї групи у 2016 році відніс підготовку аналітичних матеріалів щодо прогресу у діяльності урядових структур з виконання Глави 9 «Співробітництво у сфері науки та технологій» Угоди про асоціацію, участі України у програмі Горизонт 2020, а також зустріч з цієї тематики з Міністерством освіти та науки України у листопаді 2016 року за участю широкого кола експертів та громадськості. Координатор РГ6 розповів про заходи членів групи у своїх регіонах та плани на поточний рік.

Презентація «УС ПГС: попередня діяльність, стратегічні завдання та плани на 2017 рік».

Тематичні пріоритети діяльності Робочих груп Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС на 2017 рік.

У рамках сесії 1 («Прогрес у виконанні угоди про асоціацію, подальші пріоритети та потреби в участі громадськості з точки зору зацікавлених сторін»)мала на меті обговорити, як різні стейкхолдери (Уряд, громадські організації, профспілки, бізнес та інші) оцінюють прогрес у виконанні Угоди про асоціацію і які основні виклики, пріоритети та завдання вбачають для себе у цьому процесі.

За словами Ольги Стефанішиної, Директора Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Уряду насамперед потрібна комунікаційна підтримка щодо процесу імплементації Угоди про асоціацію, а також допомога у реалізації конкретних пріоритетів. В рамках етапу наближення українського законодавства до європейського Уряд визначив наразі 30 пріоритетних законопроектів. Здійснено попередній експертний аналіз цих законопроектів, невдовзі планується спільне засідання Комітету з питань європейської інтеграції та секторальних комітетів. Директор Урядового офісу висловила сподівання на збільшення ролі уряду в розробці рамкового законодавства, адже наразі близько 80% законопроектів (переважно низької якості) ініціюється народними депутатами.

П. Стефанішина зазначила, що серед різних блоків виконання Угоди важливим є аналіз у сфері довкілля, і Уряд дуже зацікавлений отримати внесок Платформи у цій сфері. Вона також розповіла про роботу Урядового офісу над створенням відкритої системи моніторингу виконання Угоди про асоціацію і закликала Платформу долучитися до цього процесу.

Олександр Сушко, Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва і представник сектору громадських організацій в УС ПГС, у своєму виступі окреслив основні проблеми участі громадянського суспільства в реалізації євроінтеграційних реформ зараз і шляхи їх подолання. На його думку, надзвичайно важливим є забезпечення легітимності залучення суспільства в процес реалізації реформ, зменшення дистанції між широкими верствами громадськості і вузьким прошарком організацій, що наразі беруть участь у цьому процесі. Це, в свою чергу, дозволило б збільшити довіру до реформ та тих, хто їх впроваджує. Частковою відповіддю на цей виклик може бути формат Асамблеї, де дискусія відбувається не лише між вузькопрофільними експертами, але й включає представників ширших громадських прошарків, однак варто думати над використанням додаткових інструментів.

Ще одним важливим аспектом, на думку О.Сушка, є необхідність узгодження різних легітимних суспільних інтересів. Українське суспільство єдине у своєму прагненні мати правову державу, ефективну економіку, незалежну судову систему. Однак в деталях бачення того, якими мають бути наслідки реформ, є багато відмінностей. Тому існує потреба прозорості процесу вироблення політичних рішень і державної політики, з урахуванням різних суспільних інтересів. І в цьому контексті платформи громадянського суспільства є майданчиками, що дозволяють здійснювати своєрідну інвентаризацію суспільних інтересів.

Ольга Тарасенко, представник Об’єднання організацій роботодавців України, що виступала від імені сектору роботодавців в УС ПГС, зазначила, що упродовж трьох останніх років бізнес демонстрував послідовну підтримку євроінтеграційних реформ. Хоча ситуація в країні нелегка, на тлі постійних викликів бізнес є «єврооптимістом» і зацікавлений у втіленні реформ. З позитивних досягнень за останні роки п. Тарасенко відзначила впровадження системи Prozorro, а також спрощення адміністративних процедур, однак багато директив, передбачених дорожніми картами секторальних реформ, все ще необхідно втілити. Багато українських бізнес-підприємств та асоціацій, які представляють великий бізнес, уже давно співпрацюють з ЄС, постачаючи туди свою продукцію. Натомість існує потреба в державній політиці, що б дозволила мати доступ до ринку ЄС ширшому переліку підприємств малого та середнього бізнесу.

Григорій Осовий, голова Федерації профспілок України, окреслив роль профспілок у процесі виконання Угоди про асоціацію. За його словами, результати дослідження, що було проведене в 2017 р., показують, що 70% працівників в Україні є членами профспілок, а отже, профспілки володіють широкою соціальною базою залучення громадськості у процес реформ. П. Осовий зазначив, що з більш як 350 законодавчих актів, передбачених для імплементації Угодою, пріоритетними для себе сектор профспілок визначив 102. Що стосується переліку 30 законопроектів, визначених Урядовим офісом як пріоритетні, профспілки планують подати свою оцінку та пропозиції по 14 з них. Оцінюючи процес впровадження Угоди, п. Осовий відзначив певний прогрес у секторальних напрямках, однак підкреслив, що спостерігається суттєве відставання в імплементації Угоди, і за багатьма законопроектами, які мають бути прийняті, уряд переніс термін виконання з 2017 р. на 2018-2019 рр.

Вячеслав Рой, Голова Федерації профспілок працівників малого та середнього підприємництва України, відзначив як позитивний факт налагодження співпраці з Урядовим офісом з питань європейської інтеграції і підкреслив, що платформи громадянського суспільства покликані бути форпостом у відстоюванні прогресивних законодавчих ініціатив і норм. Він навів приклад Трудового кодексу, який, попри численні критичні зауваження, які не було враховано, невдовзі має бути представленим на розгляд у сесійній залі. В цьому випадку, на думку п. Роя, УС ПГС має відстоювати суспільні інтереси і вимагати врахування зауважень та пропозицій з метою прийняття якісного проекту Трудового кодексу.

У рамках другої сесії «Участь громадянського суспільства у виконанні Угоди про асоціацію: виклики, потреби, вивчені уроки та рецепти успіху» обговорювались основні висновки з попереднього досвіду громадського моніторингу виконання Угоди та адвокації реформ. Також дискутували про потреби і можливості для налагодження системного громадського контролю за виконанням Угоди і здійснення реформ, в тому числі на регіональному рівні.

Виконавчий директор Українського центру європейської політики Любов Акуленко підкреслила, що однією з ключових складових ефективного впливу на процес виконання Угоди про асоціацію є розуміння позиції стейкхолдерів. При цьому важливими є не лише ключові гравці, але й секторальні департаменти. За словами п. Акуленко, далеко не у всіх сферах присутнє політичне лідерство у прагненні здійснювати реформи; також спостерігається надмірна зарегульованість у всіх сферах, і органи влади часто опираються процесу дерегуляції. Вона наголосила на необхідності пошуку консенсусу між стейкхолдерами, вироблення консолідованої змістовної позиції як важливого фактору успіху реформ.

Координатор парламентської експертної групи з європейської інтеграції Денис Черніков розповів, що група юристів під його керівництвом займається експертизою законопроектів на відповідність Угоді про асоціацію - як безпосередньо євроінтеграційних законопроектів, так і тих, які можуть вплинути на виконання Угоди (для прикладу, щодо впровадження мораторію на експорт лісу). Як зазначив п.Черніков, якщо в 2014-2015 рр. спостерігалася тенденція швидкого ухвалення євроінтеграційних законів, зараз цей процес суттєво сповільнився. Однак це зниження темпу пояснюється насамперед тим, що приймалися закони, які писалися раніше, деякі з них упродовж 10-15 років. Зараз, з експертної точки зору, ситуація трохи складніша. Є приклади, коли за деякими темами у Верховній Раді зареєстровані десятки законопроектів, проте жоден з них не відповідає Угоді про асоціацію.

Олена Павленко, Президент «Діксі Груп», розповіла про досвід своєї організації щодо моніторингу виконання Угоди у сфері енергетики та суміжних секторах. У рамках проекту, що фінансується ЄС, «Діксі Груп» підготувала 5 місячних звітів, українською і англійською мовами. Досвід моніторингу показав, що діалог з органами влади цілком можливий. Водночас, стейкхолдери потребують навчання і розширення власного розуміння, як функціонує сектор, адже більшість часу чиновників іде на те, щоб виконувати плани і розпорядження, а на вивчення закордонного досвіду, сучасних підходів часу майже не залишається. Також п. Павленко зробила з цього проекту висновок, який можна застосувати до експертної сфери в цілому: експертний моніторинг варто подавати менш фаховою мовою, щоб його могла розуміти більш широка аудиторія читачів.

Петро Петриченко, голова Громадської палати України у своєму виступі розповів про свою діяльність з метою популяризації діяльності у рамках УС ПГС та наголосив на необхідності створення регіональних інформаційно-просвітницьких центрів, які б здійснювали моніторинг виконання Угоди про асоціацію та популяризували євроінтеграційну тематику, зокрема, на місцевому рівні.

Іван Кульчицький (Координатор РГ6 УС ПГС) закликав шукати конструктив навіть у тих труднощах, з якими стикається громадянське суспільство, намагаючись вплинути на виконання Угоди про асоціацію. Для прикладу, незадоволення станом комунікації громадянського суспільства з ЄС породило інші канали комунікації – Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі. П. Кульчицький підкреслив важливість інформування, просвітницької роботи, і в цьому напрямку, вважає він, і органам влади, і організаціям громадянського суспільства, зокрема, Платформі є над чим працювати. Іван Кульчицький навів приклад програми PHARE, покликаної допомогти центрально-європейським країнам провести реформи, необхідні для вступу в ЄС. Ініціативи в рамках цієї програми вимагали формування цілісної державної політики і інформування громадян про необхідні кроки; Україні потрібно винести уроки для себе з цього досвіду країн-сусідів.

Представник ГО «Філософія серця» Олексій Сініцин, що виступав від РГ3, окреслив ряд проблем, які супроводжують процес євроінтеграції в Україні, зокрема, слабку прозорість процесу вироблення політики та імітацію впровадження реформ, слабке використання державою потенціалу взаємодії с громадянським суспільством, наявність багатьох центрів впливів на процеси імплементації Угоди, низьку поінформованість громадян і громадянського суспільства щодо змісту Угоди про асоціацію, зокрема на регіональному рівні та можливостей впливу на процес її виконання.

Панель 1 «Виконання Угоди про ПВЗВТ: оцінка першого року», в рамках Сесії 3 Асамблеї, була присвячена обговоренню підготовки Робочою групу 3 «Економічна співпраця, зона вільної торгівлі, транскордонне співробітництво» УС ПГС відповідної тематичної доповіді, яка буде представлена на спільному засіданні Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС наприкінці травня цього року в Брюсселі.

До дискусії були запрошенні представники Уряду України та Представництва ЄС в Україні, як елемент консультацій з ключовими стейхолдерами в рамках підготовки дослідження.

Відкриваючи панель, Координатор РГ3 УС ПГС Тетяна Тимошенко окреслила очікування українського бізнесу від реалізації ПВЗВТ, як частини Угоди про асоціацію, зокрема:

  • підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу, особливо в регіонах;
  • модернізація виробництва;
  • налагодження дієвого діалогу влади та бізнесу на місцях;
  • забезпечення комплексного регіонального розвитку через розробку та реалізацію відповідних програм;
  • створення робочих місць та залучення інвестицій, насамперед з країн ЄС.

Як коментар на очікування українського бізнесу від дії зони вільної торгівлі з ЄС ЖоселінГіттон, Перший секретар Торгово-економічного відділу Представництва ЄС в Україні, зазначив, що запровадження ЗВТ з 1 січня 2016 року стало лише початком довготривалого процесу змін законодавчих рамок та практики економічної діяльності через адаптацію Україною до норм та стандартів ЄС, наближення відповідного законодавства. Він навів приклад країн Східної Європи, які в процесі своєї євроінтеграції запровадили ЗВТ та усі без виключення отримали в довгостроковій перспективі суттєвий поштовх до розвитку економіки та зростання експорту.

Сергій Лахно, Директор Департаменту конкурентної політики Антимонопольного комітету України, повідомив про виконання Угоди про асоціацію в антимонопольній сфері та пріоритетні питання над якими працює комітет – підвищення прозорості, вдосконалення правил застосування штрафних санкцій та побудови системи контролю та моніторингу використання державної допомоги. Представник Антимонопольного комітету також анонсував підготовку, за рекомендацією ОЕСР, комплексної програми заходів у сфері конкуренції, яку планується розробити спільно з експертами Світового Банку.

Заступник начальника управління з питань реалізації зобов’язань у сфері європейської інтеграції Урядового офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Юлія Гончарова погодилася з необхідністю поглиблення діалогу між владою та бізнесом, а також посилення спільної роботи з кращої поінформованості про можливості виходу українських виробників та постачальників послуг на ринок ЄС. На її думку, зона вільної торгівлі не зможе дати необхідний ефект без реалізації продуманих секторальних політик, спрямованих на підтримки розвитку економіки.

У свою чергу, експерти РГ3 УС ПГС Наталія Гаращенко, Марина Козловська, Тетяна Васильківська, Сергій Щербина та Любов Нестеренко докладно розповіли про підготовку тематичної доповіді «Виконання Угоди про ПВЗВТ: оцінка першого року», представивши її структуру та методологію, завдання дослідження. Учасники дискусії обговорили шляхи зростання ролі громадянського суспільства у впровадженні зону вільної торгівлі в Україні, існуючі зусилля організацій-учасниць РГ3 в цьому напрямі, існуючі інституційні проблеми, зокрема у сфері СФЗ та сталого розвитку.

За результатами панельної дискусії схвалено запропоновану методологію та підходи до підготовки тематичної доповіді.

В рамках Панелі 2 «Реформа оплати праці в Україні в контексті виконання Угоди про асоціацію» відбулась зустріч громадськості з експертами та представниками Міністерства соціальної політики.

Кожна зі сторін мала можливість висловити своє бачення сучасного стану та реформ у сфері соціального захисту. Зокрема, експерти та представники Федерації профспілок України відмічали неоднозначність змін в структурі мінімальної та основної заробітної платні.

Серед питань, яким учасники приділили увагу, було і питання про показники диференціацій між державним та приватним секторами. Олександр Шубін, заступник Голови Федерації профспілок України, вказав, що, якщо за нормальних умов цей показник не перевищує 70%, то наразі він складає близько 200 % маржі. Окремої уваго потребують також галузеві стандарти та заклик до аналізу єдиної тарифної сітки.

Олександр Шубін також озвучив пропозицію до представників уряду про розробку спільного документу, який би захистив робітників у випадку банкрутства компанії. Зокрема, цей документ був би продуктом компромісу між роботодавцями та працівниками щодо інституту гарантування у виконанні зобов’язань сторін у випадку банкрутства підприємства.

Директор департаменту ФПУ Людмила Остапенко відзначила безсумнівні позитивні зміни в трудовому законодавстві, які відбулися у 2016 році: актуалізацію наборів та послуг, зміну методології розрахунку мінімальної заробітної плати та інше. За словами п. Остапенко це призвело до зростання кількості доходів на 40% відсотків. Втім, ситуація залишається далекою від ідеальної, оскільки зміни відбулися без погодження з соціальними партнерами. Була змінена сама сутність поняття «мінімальна зарплата» і відбулися неоднозначні зміни в тарифному розряді.

До того прийняті закони зобов’язали внести зміни до колективних договорів, що призвело до проблем в оплаті медичного персоналу, оскільки були змінені умови доплати за шкідливі умови праці. Втім, підсумувала п. Остапенко, реформа має бути продовжена в тісному контакті з урядом і на основі принципу «рівна зарплата за рівну роботу», який і закладений у Європейську соціальну хартію.

Директор департаменту оплати праці та умов праці Мінсоцполітики Олександр Товстенко виклав позицію свого відомства щодо державного регулювання в сфері оплати праці. Він вказав на те, що зміни в сутності поняття «мінімальна заробітна плата» були потрібні для розмежування тарифної та нетарифної частини, а також для розмежування державного регулювання оплати праці від того, що передбачено трудовою угодою.

Підсумовуючи роботу, учасники висловили бажання продовжити спільну роботу над реформами в сфері захисту прав робітників та наближення соціальних стандартів та регулювання до європейських нормативів.

В панелі 3 «Виконання Угоди про асоціацію в екологічній сфері» взяли участь представники громадянських організацій, які входять до Робочої групи 5 УС ПГС та інших РГ, заступник міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Микола Кузьо та керівник сектору навколишнього середовища та змін клімату Представництва ЄС в Україні Жан-Фансуа Море.

Під час сесії було представлено проект аналітичної записки «Охорона довкілля в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС», яку Робоча група 5 готує на наступне засідання двосторонньої Платформи громадянського суспільства. Автори дослідження стисло представили основні питання, які піднімаються у документі, означили визначені ними ключові виклики перед Україною в імплементації екологічної складової Угоди, а також винесли на обговорення рекомендації щодо імплементації Угоди.

Особливу увагу під час дискусії приділили директивам з плану імплементації, що перебувають на перетині питань довкілля й енергетики. Занепокоєння панелістів викликала неточність їх перекладу у зв’язку з чим можуть виникнути проблеми з прийняттям через некоректність відповідної термінології.

Учасники привітали початок упорядкування Міністерством екології та природних ресурсів процедури залучення зацікавлених сторін і, зокрема, громадськості до прийняття стратегічних рішень у питаннях екології. В той же час вони порекомендували Міністерству опублікувати звіт про власну діяльність, що надасть додаткові інструменти для моніторингу ефективності його роботи та зменшить кількість запитів на інформацію від громадськості до Урядового органу.

В свою чергу, Ганна Голубовська-Онісімова, Голова Координаційної ради ВЕГО «Мама-86», зазначила, що крім двосторонньої співпраці між Україною та ЄС необхідно звернути увагу на регіональну співпрацю в рамках Східного партнерства. Вона запропонувала розпочати діалог із Міністерством щодо питань та досягнень, які можна було б представити на саміті СхП 2017 року в Брюсселі.

Микола Кузьо, заступник міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції, розповів про діяльність міністерства з імплементації відповідних положень Угоди про асоціацію та наголосив на необхідності співпраці із громадянським суспільством щодо налагодження інституційної спроможності Міністерства. Зокрема, було обговорено питання щодо ліквідації територіальних органів Міністерства та створення системи агентств з метою реалізації відповідної політики. П.Кузьо висловив сподівання на публічну підтримку громадянським суспільством екологічної політики міністерства. За його словами, така підтримка сприятиме швидшому прийняттю нормативно-правових актів та зменшуватиме опір противників екологічної політики.

Учасники дійшли висновку щодо необхідності проведення чергової зустрічі Робочої групи 5 УС ПГС і представників Міністерства екології та природних ресурсів України з метою опрацювання існуючих проблем в імплементації екологічної складової Угоди про асоціацію.

Під час заключної Сесії 4 «Діяльність УС ПГС та її Робочих груп у 2017 році» представлено підсумки тематичних дискусій, в рамках яких обговорювалися питання ПВЗВТ, реформи оплати праці в Україні та виконання Угоди про асоціацію в екологічній сфері.

Національний координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Геннадій Максак розповів про діяльність УНП ФГС СхП, підготовку стратегічного плану платформи на найближчі 3 роки, а також представив бачення взаємодії обох платформ для досягнення синергії в адвокації реформ в Україні та комунікації суспільству переваг європейської інтеграції. Одним з перспективним напрямів роботи він назвав взаємодію з громадянським суспільством інших країн Східного партнерства, насамперед тих, що мають укладені Угоди про асоціацію з ЄС, що дозволить порівняти прогрес в євроінтеграції та обмінятися успішними практиками для покращення динаміки реформ. Те, що багато організацій одночасно входять як до УС ПГС, так і УНП ФГС СхП має сприяти кращій реалізації цих планів.

Учасникам Асамблеї також представлено інформацію про підтримку діяльності УС ПГС з боку проекту «Громадська синергія», який фінансується ЄС та виконується Міжнародним фондом «Відродження». Директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», керівник проекту, Дмитро Шульга повідомив про оголошення ближчим часом результатів конкурсу регрантінгу, розгляд заявок на підтримку заходів Робочих груп та підготовки ними тематичних аналітичних документів.

Старший аналітик проекту «Громадська синергія» Роман Кобець зазначив, що бачить свою місію у тому, щоб допомогти Робочим групам УС ПГС готувати якісні аналітичні продукти, зокрема комплексний оціночний звіт щодо виконання Угоди про асоціацію, тематичні доповіді та інші документи. Учасникам РГ, які будуть залучені у підготовку аналітичних документів з боку проекту надаватиметься навчально-тренінгова, методична та консультативна підтримка.

Останнім пунктом на порядку денному Асамблеї стояло питання оновлення складу УС ПГС. Так, сторона роботодавців здійснила ротацію своїх представників в УС ПГС – введення у склад Павла Цируля та Руслана Іллічова замість Родоіна Колишка та Олега Боярина.

За результатами участі в Асамблеї Робочі групи УС ПГС поповнилися новими членами з числа організацій,раніше не представлених в УС ПГС. Відтепер загальна кількість членів Робочих груп УС ПГС - 231 організація.

Ідеї, озвучені під часу заходу, будуть враховані при плануванні діяльності на 2017 рік.


Асамблея Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС відбулася за підтримки проекту "Громадська синергія", який фінансується ЄС та виконується "Міжнародним фондом Відродження".