Листопад розпочався з двох важливих подій напередодні саміту Східного Партнерства – Європарламент прийняв резолюцію з рекомендаціями посилити ініціативу «Східне Партнерство», а в Україні вперше пройшла сесія Парламентської Асамблеї ЄВРОНЕСТ, де, також вперше, відбулось засідання Спеціальної робочої групи з питань Угоди про асоціацію. Цього ж місяця, напередодні Ради асоціації між Україною та ЄС, Європейська служба зовнішньої дії та Європейська Комісія опублікували звіт щодо прогресу реалізації реформ в Україні та виконання Угоди про асоціацію – де відзначаються як позитивні результати, так і наявні прогалини. Що стосується головних подій з Європейського Союзу – ЄС зробив черговий важливий крок до створення військового союзу, почав напрацьовувати додаткові варіанти боротьби з фейковими новинами та ще раз, за результатами кліматичної конференції ООН, підтвердив своє прагнення залишитись світовим лідером в боротьбі зі зміною клімату.

Наприкінці дайджесту огляд найбільш цікавих публікацій з аналітичних центрів.

ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-ЄС

В Сеймі Литви представили «Європейський план для України» (план з фінансової підтримки)

6 листопада в Сеймі Литви був представлений план фінансової допомоги для України представникам з ЄС, США, Канади та Японії. Більш відомий раніше як «План Маршалла для України» тепер пропонують називати «Європейський план для України». Він передбачає надання Україні з 2018 року 50 млрд. євро (5 млрд. євро щорічно) допомоги на підтримку реформ та розвиток малого й середнього бізнесу. Це має стимулювати зростання ВВП України на 6-8% щорічно. Наразі литовські дипломати та політики домагаються того, щоб план з фінансової допомоги для України отримав підтримку на саміті Східного Партнерства в листопаді.

ЄС опублікував звіт імплементації асоціації щодо України

Напередодні засідання Ради асоціації між Україною та ЄС (8 грудня 2017 року) Європейська служба зовнішньої дії та Європейська Комісія опублікували звіт імплементації асоціації щодо України. В документі розглядається ситуація щодо виконання Угоди про асоціацію, а також прогрес в реформах, досягнутий з попередньої зустрічі Ради асоціації в грудні 2016 року. Зокрема, говориться, що в 2017 році реалізовано важливі законодавчі ініціативи в таких сферах, як ринок електроенергії, енергоефективність, довкілля, освіта, децентралізація та розпочато реформу пенсійної системи, охорони здоров’я, безпечності харчової продукції. В той же час зазначається і ряд проблем: неприйнята Стамбульська конвенція, недофінансування суспільного мовника, не запущена робота з підготовки до ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду та ін. В звіті наголошується на необхідності пришвидшити реформи в 2018 році.

Варто зазначити, що в ЄС також опублікували звіт імплементації асоціації щодо Грузії, а ще раніше – Молдови.

Верховна Рада прийняла законопроект про приєднання України до Пан-Євро-Мед

8 листопада ВРУ прийняла законопроект про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед). Вона дозволяє країнам-учасницям використовувати сировину та комплектуючі одна одної для виробництва товару і користуватися при цьому тарифними преференціями – ввозити товари за зниженою, або нульовою ставкою ввізного мита. Можливість приєднання України до Конвенції передбачена положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Пан-Євро-Мед об’єднує країни ЄС, ЄАВТ, Туреччину, Албанію, Боснію і Герцеговину, Македонію, Сербію, Чорногорію, Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданію, Ліван, Марокко, Палестину, Сирію, Туніс, Фарерські острови, Молдову. У процесі приєднання до Конвенції знаходиться Грузія. За підсумками 2016 року, експорт України до країн-учасниць Конвенції складає 53% всього експорту нашої держави. З них понад 40% – до країн ЄС. Законопроект про приєднання до Пан-Євро-Мед наразі передано на підпис Президенту.

Україна отримає підтримку від Європейського інвестиційного банку та Європейського інвестиційного фонду

• 16 листопада Європейський інвестиційний банк та Європейський інвестиційний фонд підписали договір гарантії з Укргазбанком, який сприятиме наданню кредитних коштів в розмірі 50 млн. євро для малого та середнього бізнесу в Україні. Гарантії покриватимуть 70% кожного кредиту, який надає Укргазбанк. Завдяки цим гарантіям малий та середній бізнес зможе отримати 50 млн. євро кредитів на більш вигідних умовах, включаючи скорочення супутніх вимог.
• 8 листопада ВР України підтримала законопроект «про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Вища освіта України») між Україною та Європейським інвестиційним банком». Його ухвалення сприятиме залученню 120 млн. євро кредиту від Європейського інвестиційного банку для здійснення заходів з підвищення енергоефективності будівель університетів та інших інвестицій, пов’язаних з освітнім процесом. Наразі законопроект направлено на підпис Президенту.

В Україні запроваджується нова система електронної взаємодії між державними реєстрами

За фінансової підтримки Євросоюзу, а також урядів Естонії та Швеції, в Україні впроваджується нова система електронної взаємодії між державними реєстрами «Трембіта». Вона має зробити 98% відсотків держпослуг в країні доступними через інтернет. Крім того, це надасть змогу громадянам дізнатись, хто з чиновників, коли і з якою метою цікавився їхніми персональними даними. Нову систему впроваджує консорціум з Естонії та України у співпраці з Державним агентством з питань електронного урядування України. Очікується, що «Трембіта» почне працювати в Україні найближчими місяцями. (Джерело)

СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО

Європарламент прийняв резолюцію з рекомендаціями до Саміту Східного Партнерства

15 листопада Європарламент прийняв резолюцію з рекомендаціями європейським інституціям до Саміту Східного Партнерства, що відбудеться 24 листопада в Брюсселі. Європарламентарі запропонували:

• Створити цільовий фонд для інвестицій в Україну, Грузію та Молдову.
• Створити модель «СхП+», яка передбачатиме приєднання до митного, енергетичного чи цифрового союзів, Шенгенської зони, скасування тарифів на мобільний роумінг.
• Підтримати економічні реформи, спрямовані на поступове скасування монополій, обмеження ролі олігархів, попередження відмивання грошей та ухилення від сплати податків.
• Зберегти колективний тиск на Росію для вирішення конфліктів у Східній Україні, окупованих територіях Абхазії, Південної Осетії та Придністров'я.
• Підтримати розгортання збройної поліцейської місії ОБСЄ у Східній Україні.

В Україні вперше пройшла сесія Парламентської Асамблеї ЄВРОНЕСТ

29 жовтня – 1 листопада вперше в Україні відбулась 6-а сесія ПА ЄВРОНЕСТ (складається з представників від Європарламенту та парламентів України, Грузії, Молдови, Вірменії, Азербайджану). В ній також взяли участь представники від Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. За підсумками Асамблеї було прийнято 7 резолюцій, що стосувалися свободи ЗМІ, подолання впливу економічної кризи на безробіття серед молоді, становища жінок на ринку праці, боротьби з гібридними викликами, загрозами безпеці та ін. Зокрема, в резолюції «Майбутнє Східного Партнерства – спільна боротьба з гібридними викликами та загрозами безпеці» звертається увага, що масштаби співпраці з ЄС визначаються його амбіціями та амбіціями його партнерів. Також міститься заклик до тісної політичної асоціації й економічної інтеграції, включаючи участь у програмах ЄС та «визнання того факту, що угоди про асоціацію з Грузією, Молдовою та Україною не становлять кінцевої мети у відносинах з ЄС». Крім того, під час ЄВРОНЕСТу відбулось перше засідання Спеціальної робочої групи з питань Угоди про асоціацію, що займатиметься моніторингом реалізації Угод.

Детальніше про 6-у сесію ПА ЄВРОНЕСТ читайте на сайті Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства

НОВИНИ З ЄС

Країни ЄС зробили черговий крок до створення військового союзу

13 листопада міністри 23 країн ЄС підписали «загальне сповіщення» про встановлення Постійного структурного співробітництва (PESCO). Британія, Ірландія, Данія, Мальта та Португалія зможуть приєднатися до програми пізніше. PESCO передбачає спільне нарощування оборонного потенціалу, інвестування в спільні проекти і посилення боєготовності збройних сил. Очікується, що механізм стане рушійною силою для інтеграції в галузі оборони в ЄС, а також допоможе посилити стратегічну незалежність Союзу – можливість діяти самостійно без партнерів при необхідності. В ЄС наголошують, що PESCO не створюється як паралельна структура до НАТО, а буде доповнювати його. У «сповіщенні» також говориться, що, як виняток, країни-нечлени ЄС можуть бути запрошені до участі в деяких проектах, якщо вони зроблять істотний додатковий внесок. Втім, вони не матимуть вирішального права в керівництві PESCO.

Варто також зазначити, що 10 листопада Єврокомісія ухвалила дорожню карту, спрямовану на усунення бар’єрів для безперешкодного транспортування військових частин і сил в рамках ЄС.

В Європарламенті розпочали процедуру, що може позбавити Польщу права голосу в Раді ЄС

15 листопада Європарламент проголосував за резолюцію, яка передбачає підготовку формального звернення до Ради ЄС про активацію превентивного механізму проти Польщі. Він надає можливість Раді ЄС констатувати порушення державою-членом цінностей, передбачених Договором про ЄС. В подальшому ця процедура може призвести до втрати Польщею права голосу в Раді ЄС. Резолюція була схвалена Європарламентом з огляду на «чітку загрозу серйозного порушення» європейських цінностей, включаючи принцип верховенства права в Польщі. Відтепер, комітет з громадянських свобод Європарламенту має підготувати список порушень Варшавою, після чого євродепутати голосуватимуть за відповідне звернення до Ради ЄС.

ЄС підтвердив своє прагнення залишитись світовим лідером в боротьбі зі зміною клімату

По завершенню кліматичної конференції ООН в Бонні, Європейська комісія випустила повідомлення, в якому підтвердила рішучість ЄС грати роль світового лідера в боротьбі зі зміною клімату. Задля підтвердження цієї мети ЄС заявив, що має намір до кінця року депонувати документи про ратифікацію Дохінської поправки до Кіотського протоколу. Ця поправка стосується другого періоду Кіотського протоколу, який вимагає від сторін скорочення викидів парникових газів до 2020 року. ЄС вже перевищив свої цільові показники 2020 року в 2016 році, скоротивши викиди на 23%.

В свою чергу, 18 німецьких та французьких асоціацій захисників довкілля звернулися до лідерів своїх країн із закликом зробити Берлін та Париж двигунами кліматичної політики в ЄС. Вони вимагають, аби ЄС підвищив взяті на себе цільові показники в рамках Паризької кліматичної угоди. (Джерело)

ЄС опублікував звіт з оцінкою впровадження існуючих торгових угод

9 листопада Європейська комісія опублікувала звіт з оцінкою імплементації існуючих торгових угод зі своїми партнерами. Документ є першим у своєму роді і проливає світло на те, що відбувається після узгодження та укладення торгових угод, зокрема ПВЗВТ з Україною, Грузією та Молдовою. Зазначається, що за перший рік роботи зони вільної торгівлі експорт ЄС та імпорт з України зросли на 17,6% та 1,9% відповідно. Крім того, торгівля посприяла тому, що геодезія та топографія в ЄС отримали користь від українських безпілотників та післяпродажного обслуговування. Україна також укріпила свої позиції на європейському ринку в галузі харчування тварин.

В ЄС напрацьовують варіанти боротьби з фейковими новинами

13 листопада Європейська Комісія розпочала консультації з громадськістю щодо розповсюдження фейкових новин і дезінформації в інтернеті, а також створила Експертну групу високого рівня, що складається з учених, представників онлайн-платформ, ЗМІ та організацій громадянського суспільства. Робота Експертної групи високого рівня, а також результати консультацій з громадськістю будуть сприяти розробці стратегії на рівні ЄС, спрямованої на боротьбу з поширенням фейкових новин. Ця стратегія буде представлена весною 2018 року. Крім того, за словами Верховного представника ЄС Федеріки Могеріні, міністри закордонних справ ЄС домовились збільшити кількість людських та фінансових ресурсів, спрямованих на боротьбу з дезінформацією та пропагандою з-за кордону. (Джерело)

Європарламент підтримав зміни Дублінської системи розподілу біженців

16 листопада Європарламент підтримав мандат, розроблений комітетом з громадянських свобод, щодо перегляду Дублінської системи з розподілу біженців. Відтепер ЄП готовий розпочати переговори з Радою ЄС, щойно країни-члени узгодять свої переговорні позиції. Запропоновані зміни встановлюють автоматичну систему розподілу біженців в ЄС – країна, до якої прибув біженець, не буде одразу відповідати за можливість надання йому притулку. Країни-члени, які не дотримуватимуться нових правил, опиняться під ризиком скорочення фінансування. В свою чергу, за даними Єврокомісії, кількість нелегальних перетинів кордону на основних міграційних маршрутах в 2017 році зменшилась на 63%.

Європарламент підтримав нові антидемпінгові правила задля захисту своїх підприємств

15 листопада Європарламент схвалив нові антидемпінгові правила задля захисту робочих місць та промислового виробництва в ЄС від несправедливо дешевого імпорту з третіх країн з широким втручанням держави в економіку. Вперше торговельні правила ЄС вимагатимуть від партнерів дотримуватися міжнародних соціальних та екологічних стандартів для запобігання демпінгу. Відповідно до нових змін: в антидемпінгові заходи ЄС буде прийматися до уваги соціальний і екологічний демпінг; компанії країн ЄС звільняються від додаткового, понад нинішню процедуру, тягаря доведення в антидемпінгових справах; малі та середні підприємства отримають допомогу з процедурних питань та ін. Тепер ці правила має прийняти Рада ЄС.

ПУБЛІКАЦІЇ АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ

1. Регіональний контекст виконання екологічної складової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля»). Дослідження розглядає роль місцевих органів влади у процесі імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, вплив прийнятих нормативно-правових актів, їх проектів чи прогнозованих реформ на регіони, а також сутність регіональної політики на предмет врахування положень Угоди про асоціацію в екологічній сфері.

2. The state of implementationof the associations and free trade agreements with Ukraine, Georgia and Moldova with a particular focus on Ukraine and systemic analysis of key sectors (Think Tank of the European Parliament). В дослідженні Україна, Грузія та Молдова проаналізовані на предмет впровадження Угод про асоціацію, проведення секторальних реформ, економічної допомоги від ЄС, а також імплементації ГВЗВТ. Наприкінці надаються рекомендації у відповідних сферах.

3. The Fifth Eastern Partnership Summit: Between hyperbole and understatement (Centre for European Policy Studies). Напередодні саміту Східного Партнерства спостерігаються великі очікування, які в кінцевому рахунку можуть не виправдатися. ЄС хоче уникнути цього, приготувавши для країн-партнерів прагматичну програму, яка включає розвиток багатьох секторів в країнах СхП від енергоефективності та транспорту до зайнятості молоді та розвитку малого й середнього бізнесу.

4. From Riga to Brussels: Georgia’s hopes for Eastern Partnership (The European Policy Centre). Грузія за результатами саміту Східного Партнерства прагне отримати амбіційну декларацію, що визначатиме довгострокові цілі та підтверджуватиме зобов’язання ЄС щодо регіону. Однак довгострокове бачення ЄС щодо його розширення навряд буде відображене на саміті. Відтак, Грузії сьогодні варто зосередитись на поглибленні інтеграції з ЄС у всіх можливих областях, а також вирішити власні проблеми, пов’язані з демократією.

5. Rethinking Franco-German relations: a historical perspective (Bruegel). Франко-німецькі відносини, як «двигун» європейської інтеграції, в останні роки сприймались як такі, що зайшли в глухий кут. Аналітичний документ надає оцінку тому, чого франко-німецькі відносини можуть досягти, недоліки їх партнерства та що це може означати для управління єврозоною та ЄС.

6. Permanent Structured Cooperation: what’s in a name? (The European Union Institute for Security Studies). В аналітичному документі розглядаються можливі форми та масштаби розвитку Постійного структурно співробітництва в ЄС (PESCO), а також описується можлива динаміка розвитку військового співробітництва в Євросоюзі.

7. European Security and Defence – The basics. (The European Union Institute for Security Studies) В інформаційному листі у вигляді інфографіки зображені основні факти та цифри, що стосуються оборонної політики ЄС.

8. The EU Global Strategy: Implications for Russia (The Royal Institute for International Relations). В доповіді розглядаються питання двосторонніх відносин між ЄС та Росією щодо сумісності Європейського проекту та Євразійського економічного союзу, енергетики, відносин із сусідніми країнами, можливість вибіркової взаємодії між Росією та ЄС за наявності великих криз та конфлікту інтересів.

9. The ‘combination’: an instrument in Russia’s information war in Catalonia (The Elcano Royal Institute). В аналітичному матеріалі розглядаються факти, мотиви та цілі втручання Росії у незаконний референдум в Каталонії, а також оцінюється реакція Заходу (США, НАТО, ЄС).

Дайджест підготував молодший аналітик проекту «Громадська синергія» Ярослав Литвиненко. Проект «Громадська синергія» фінансується Європейським Союзом та Міжнародним фондом «Відродження» і виконується Європейською програмною ініціативою Міжнародного фонду «Відродження».