Logotip

Українська сторона

Платформа Громадянського
Суспільства Україна-ЄС

СПІЛЬНА ЗАЯВА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ СТОРІН ПЛАТФОРМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА УКРАЇНА-ЄС

У 2017 році було укладено Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, яка засвідчила тісні історичні зв’язки між сторонами, відданість спільним цінностям, міцну суспільну підтримку в Україні європейського вибору країни.

Наразі Україна опинилася в ситуації, коли знову змушена доводити свій європейський вибір та протистояти потенційній ескалації масштабного конфлікту на європейському континенті.

Платформа громадянського суспільства Україна-ЄС забезпечує здійснення громадського моніторингу та оцінки виконання Угоди й інших євроінтеграційних зобов’язань України в контексті реалізації конституційного вибору України щодо інтеграції до ЄС.

Враховуючи численні повідомлення міжнародних партнерів України про реальність потенційних загроз, Платформа громадянського суспільства Україна-ЄС звертається до організацій громадянського суспільства України, країн Європейського Союзу та країн Східного Партнерства, до європейських та українських інституцій із закликом:

  • 1. вжити заходів для негайної деескалації ситуації навколо України та повернення чисельних російських військових угрупувань до місць їх постійного розташування на території Росії;
  • 2. зупинити збройний конфлікт на Сході України, який призвів до втрат десятків тисяч життів українських громадян, позбавлення домівок та джерел існування мільйонів мешканців Сходу України, руйнування української економіки;
  • 3. звернути увагу на те, що ескалація військового конфлікту призведе до збільшення воєнних витрат, наслідком чого є катастрофічне зменшення видатків на вирішення глобальних проблем щодо створення нових робочих місць, покращення соціального захисту працюючих і населення, боротьбу зі зміною клімату, забезпечення справедливого переходу до зеленої економіки, відновлення після економічних, соціальних та пов’язаних зі здоров’ям наслідків пандемії;
  • 4. всебічно підтримати конституційне право українців на самовизначення, підтверджене численними демократичними актами волевиявлення українського народу, а також нормами міжнародного права;
  • 5. розробити Програми дій з відповідальної поведінки держав у кіберпросторі в рамках Організації Об'єднаних Націй з метою посилення глобальної спроможності задля запобігання, виявлення та реагування на зловмисну кібернетичну активність для підтримання глобального, відкритого, стабільного та безпечного кіберпростору;
  • 6. розпочати активні дії щодо захисту від дезінформації: терміново перейти до формування єдиних правових норм у цій сфері, запровадити жорсткі санкції за їх порушення, забезпечити моніторинг за веденням дезінформаційних кампаній, опрацювати механізми протидії поширенню дезінформації, у тому числі через долучення українських фахівців до навчань НАТО Cyber Coalition, вжити заходів для терміного підвищення медіаграмотності у суспільстві;
  • 7. у разі продовження збройного тиску, запровадити дієві санкції економічного та політичного характеру проти політичних та військових діячів та пов'язаного з ними бізнесу країни-агресора, що стоять за нагнітанням напруги на європейському просторі, та їх потенційних союзників;
  • 8. сприяти покращенню інвестиційного клімату в Україні для підтримки конкурентоздатності української економіки, віднайти додаткові можливості для посилення заходів антикризової міжнародної економічної допомоги Україні;
  • 9. сприяти відновленню територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах, які гарантовані Статутом ООН, Гельсінським заключним актом 1975 року, Паризькою хартією 1990 року, Будапештським меморандумом 1994 року та Резолюцією Генеральної асамблеї ООН про територіальну цілісність України №68/262, ухваленої 27 березня 2014 року.