Logotip

Українська сторона

Платформа Громадянського
Суспільства Україна-ЄС

На 8-му засіданні Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС обговорили виконання Угоди про асоціацію

3 грудня в Брюсселі відбулось 8-ме засідання Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (Платформа). Участь в засіданні взяли офіційні особи від України та ЄС, представники громадянського суспільства України та Європейського економічного й соціального комітету, а також незалежні експерти.

Вони обговорили впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також заслухали доповіді щодо євроітнтеграційних процесів у сфері транспорту й можливостей та викликів у приєднанні України до Єдиного цифрового ринку ЄС.

Відкриваючи засідання, співголова Платформи зі сторони ЄС Лукаш Цурило наголосив на політичних змінах в Україні та Євросоюзі, які відбулися з часу останнього засідання ПГС у м. Львів (3 квітня 2019 р.).

Відкрити відеозапис на фейсбук-сторінці УС ПГС

«Сьогодні в Уряді України багато представників з громадянського суспільства і ми сподіваємося, що ця команда буде більш схильна підтримувати активний діалог з громадянським суспільством і відповідно з Платформою громадянського суспільства»підкреслив Лукаш Цурило.

Водночас, співголова Платформи з української сторони Вячеслав Рой зазначив, що Платформа громадянського суспільства є єдиним механізмом-інституцією, яка дозволяє громадськості України та ЄС говорити одним голосом щодо впровадження Угоди про асоціацію.

Виконання Угоди про асоціацію було першим питанням, яке обговорили учасники засідання.

«Новий Кабінет міністрів вперше в історії України включив в програму дій Уряду амбіційні заходи – в наступні 5 років досягти копенгагенських критеріїв. Сьогодні є більшість у парламенті і тому не повинно бути проблем, щоб іти до цієї мети» – поділився своїми думками Андрій Наджос, Радник Представництва України при Європейському Союзі.

Він також розповів про стратегічні плани Уряду переглянути торговельну частину Угоди про асоціацію. За його словами, це потрібно, аби Угода про асоціацію відповідала новим обсягам торгівлі, а також реалізувала весь потенціал.

«Перші 100 днів нової влади були дуже насиченими – прийняті необхідні рішення, які ми очікували вже багато років. Наприклад, криміналізація нелегального збагачення і створення антикорупційних інститутів, земельна реформа, реформа судової системи» – зробив оцінку Заступник керуючого директора з питань Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішньої дії Люк Девінь.

Він також зазначив, що, нова влада, беручи курс на швидке просування реформ, повинна залучати до цього процесу експертів з громадянського суспільства.

«Повага до верховенства права є підґрунтям для всіх інших реформ» – зазначив Люк Девінь.

На питаннях соціального діалогу акцентували увагу Родіон Колишко (Конфедерація роботодавців України) та Василь Андреєв (Профспілка працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України).

За їх словами, сьогодні відсутній повноцінний соціальний діалог з роботодавцями та профспілками щодо оновлення трудового і соціального законодавства.

«Однією з проблем є намагання дуже швидко прийняти закон про трудовий кодексу у той час, коли найбільші профспілки ще не отримали цей проект закону» – зазначив Василь Андреєв.

У цьому контексті Родіон Колишко підняв питання про оновлення механізмів соціального діалогу. Він запропонував подумати про новий формат Національної соціально-економічної ради за участі представників зі сторони профспілок, роботодавців та структурованого громадянського суспільства.

У другій частині засідання Наталія Андрусевич (Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля») представила доповідь «Транспортна складова Угоди про асоціацію: стан виконання і перспективи». Її підготували експерти Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.

Внесок до доповіді зробили: Олексій Капустинський (Профспілка пілотів України), Любов Акуленко (Український центр європейської політики), Іван Кульчицький (Агенція європейських інновацій), Ростислав Томенчук (Український інститут міжнародної політики), Руслан Гаврилюк, Катерина Синило (Національний екологічний центр України), Олександра Гуменюк (Європейсько-українська енергетична асоціація).

Відкрити відеозапис на фейсбук-сторінці УС ПГС

У доповіді розглядається стан справ та надаються рекомендації щодо автомобільного, авіаційного, морського і внутрішньо-водного транспорту, а також залізничного транспорту, безпеки на транспорті та TEN-T.

В аналітичному матеріалі зазначається, що підписання Угоди про асоціацію, підтримка впровадження реформ з боку ЄС та стратегічне положення України в регіоні мають сприяти розвитку транспортної галузі в Україні. Тим не менше, країна ще не прийняла базові євроінтеграційні закони у сфері транспорту; існують проблеми з недофінансуванням цього напряму; залишились застарілі технології та бракує рівня інноваційності.

Необхідність особливої уваги до транспортного сектору підкреслювали у свої доповіді і європейські партнери – Альфредас Йонушка та Егідіус Скроденіс. У аналітичному матеріалі вони зазначили, що наразі Україна зіштовхується з 3 проблеми при реалізації складних інфраструктурних проектів у сфері транспорту. Серед них: фінансування інфраструктури без залучення зовнішньої допомоги; наявність нормативно-технічних документів щодо будівництва та функціонування транспортної інфраструктури; недоліки у земельному регулюванні.

Другою темою до якої члени Платформи підготували доповіді була «Інтеграція України в єдиний цифровий ринок Європейського Союзу: виклики, можливості та перешкоди».

Доповідь від УС ПГС, яку презентувала Лілія Олексюк (Всеукраїнська Асоціація «Інформаційна безпека та інформаційні технології»), відображає основні аспекти виконання УА у сфері інформаційного суспільства та цифрового ринку. У документі також проаналізовані пріоритети розвитку цифрових технологій на рівні двосторонньої співпраці України з ЄС та Східного партнерства.

Відкрити відеозапис на фейсбук-сторінці УС ПГС

У доповіді зазначається, що Україна демонструє недостатній прогрес в гармонізації цифрових ринків задля досягнення цілей, які ЄС запропонував для країн СхП у Спільному робочому документі «Східне партнерство – 20 очікуваних результатів до 2020 року». Експерти порадили для досягнення результатів у всіх сферах цифрової гармонізації напрацювати комплекс стратегічних документів, синхронізованих між собою і підкріплених ретельним аналізом.

Автори доповіді: І. Кульчицький (Агенція Європейських Інновацій), В. Ночвай (Центр розвитку інновацій), Л. Олексюк (Всеукраїнська Асоціація «Інформаційна безпека та інформаційні технології»), О. Приходько (Європейськаї медіа платформа), М. Корявець (Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень

Фотоальбом на фейсбук-сторінці УС ПГС