Українці та громадяни ЄС мають спільні екологічні цінності. Охорона довкілля є важливою особисто для 93% мешканців України, а 9 із 10 вважають, що можуть особисто відігравати роль у захисті довкілля. Проте українці, на відміну від європейців, демонструють значні розриви між екологічними цінностями та практикою. Загальна кількість екологічних практик громадян є значно нижчою в Україні, ніж в ЄС, а переважна частина таких практик в Україні пов’язана з економічною мотивацією.

Такими є основні висновки соціологічного опитування та дослідження, що були презентовані під час прес-заходу “Екологічна свідомість українців. Факти і цифри”, який відбувся 24 вересня 2018 року в Українському кризовому медіа-центрі.

Коментуючи отримані результати та висновки, Остап Семерак, Міністр екології та природних ресурсів України, сказав: “Проведення такого соціологічного дослідження в екології – це вже велика ментальна перемога. На жаль, до цього традиційні дослідження проблеми екології в пріоритет ніколи не вносили. Екологія завжди була на останньому місці після економіки, охорони здоров’я та інших сфер життя. Для нас зміна ставлення українців до екології стало пріоритетом в роботі.

Я постійно повторюю, що світ змінюється, і захист довкілля, попередження змін клімату, стала економіка мають стати призмою, через яку влада повинна дивитися на всі інші сфери життя. Дослідження показує, що для 93% українців охорона довкілля є важливою проблемою, а 87% вважають, що можуть особисто відігравати роль у захисті українського довкілля. Це – абсолютно нове усвідомлення ролі екології в житті людини. Водночас, маємо зрозуміти, що українці поки що для збереження довкілля роблять замало. Відчувається значний розрив між екологічними цінностями та практичними діями кожного в напрямку захисту довкілля”.

Рівень екологічної свідомості громадян тісно пов’язують із успішністю виконання екологічної складової Угоди про асоціацію, яка на сьогодні є основним орієнтиром у проведенні. Адже самі громадяни є кінцевими споживачами та виконавцями Угоди. Серед пріоритетних сфер Угоди про асоціацію опитані визначили “управління відходами і ресурсами” (48,8%), охорону природи (41,5%) та якість води й управління водними ресурсами (40,3%). “Такі пріоритети відповідають переліку найважливіших екологічних проблем, які виділили українці, а саме зростання кількості відходів (37,4%), скорочення популяцій чи вимирання видів, зникнення екосистем (34,8%), брак питної води (30%). Немає жодної з топ-екологічних проблем, визначених опитуваними, які не охоплюються положеннями Угоди про асоціацію”. – зауважила Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля”.

На думку експертів, зважаючи на невелику кількість екологічних дій, які громадяни роблять у своєму повсякденному житті та частково нерозуміння значення та впливу тієї чи іншої екологічної проблеми, попереду ще багато роботи – і тут завдання не лише для уряду, а й для громадських організацій, науковців, інституцій ЄС.

Організатор заходу – Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля” в рамках проекту “Екологічно свідомий громадянин – запорука успішного виконання Угоди про асоціацію”, що реалізується за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках грантового компоненту проекту “Громадська синергія”.