Останніми роками відносини між Україною та Угорщиною є доволі напруженими. В цьому контексті, сформованому передусім політичними чинниками,важливу роль мав би відігравати діалог між людьми та між засобами масової інформації. Однак наразі прикладів такого діалогу небагато. Відтак з метою подолання стереотипів сприйняття України в Угорщині та зміцнення добросусідських відносин між країнами було ініційовано проект «Посилення медійно-експертного виміру українсько-угорського порозуміння». 22-26 травня 2018 р. в рамках цієї ініціативи відбувся візит угорських журналістів в Україну, в якому взяли участь 9 представників провідних угорських ЗМІ.

Проект «Посилення медійно-експертного виміру українсько-угорського порозуміння» ініційовано Радою зовнішньої політики «Українська призма» спільно з Громадською радою при МЗС України та Посольством України в Угорщині за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія». В ході візиту представники угорських ЗМІ зустрілися з представниками органів влади і громадських організацій, а також відвідали м. Слов’янськ Донецької області, щоб дізнатися більше про ситуацію на передовій.

Одне з питань, що найбільше цікавило угорських гостей – позиція України щодо врегулювання мовної проблеми в Україні і забезпечення прав національних меншин навчатися рідною мовою. Як підкреслила перед угорськими учасниками зустрічі Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, «основні культурні та цивілізаційні речі, що трапились з українським народом, політичною нацією, після початку агресії не стосуються надання особливих прав російськомовним жителям України. Йдеться про те, щоб кожна окрема людина, кожен громадянин України, кожна окрема громада в Україні досягала своїх інтересів та прав незалежно від використання тієї чи іншої мови». Об’єктивну інформацію щодо суспільно-політичного розвитку України журналістам з Угорщини намагалися надати представники Міністерства інформаційної політики України, заступник Міністра освіти та науки України Павло Хобзей, заступник Міністра закордонних справ України Василь Боднар.

Плідною та цікавою була дискусія за участі експертів Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства і Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. На думку редактора Інтернет-видання «Європейська правда» Сергія Сидоренка, налагодження діалогу між людьми, між засобами масової інформації має сприяти налагодженню українсько-угорської комунікації. Крім того, на зустрічі обговорили військову агресію Росії на сході країни, анексію Криму та євроінтеграцію України.Процес реформ в Україні став також темою обговорення під час зустрічі з представниками коаліції провідних громадських організацій та експертів - Реанімаційного пакету реформ.

Про імідж Європи на російському телебаченні йшлося під час зустрічі з представниками аналітичної групи «Гібридна війна» Українського кризового медіа-центру. «На цих трьох каналах (Перший канал, Росія-1, НТВ) Європа згадується щодня в негативному контексті 18 разів на день. Просто для порівняння, напій «Кока-Кола» за той же період і на тих же каналах згадувався 6 разів на день», - навів приклад результатів дослідження, проведеного аналітичною групою, її директор Олексій Макухін.

Під час перебування у м. Слов’янську Донецької області угорська делегація відвідала прес-центр Операції об’єднаних сил (ООС), де отримала інформацію про ситуацію в районі проведення ОСС, відбудоване дитяче відділення Донецької обласної психіатричної лікарні, реконструйовану Слов′янську теплову електростанцію, відновлений житловий будинок (м.Миколаївка). Про жахливі події, пов’язані з російською агресією, розповіли місцеві жителі.

Угорські журналісти вже почали висвітлювати отримані від візиту враження на своїх медіа-майданчиках. Започаткований формат кооперації між українською та угорською стороною має сприяти посиленню рівня поінформованості представників медійної та експертної спільнот Угорщини щодо добросусідської політики України, відсутності дискримінаційних практик відносно національних меншин, а також євроінтеграційного та євроатлантичного поступу нашої держави.

Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на зустрічах, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язкововідображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».