Як сприймають Платформи та українські НУО в Брюсселі сьогодні? Яким є реальний потенціал співпраці українського і європейського громадянських суспільств, а також потреби і очікування з обох сторін? Як налагодити ефективнішу комунікацію з інституціями ЄС? Які конкретні кроки варто зробити, щоб Платформи зміцнили свій імідж в очах європейської аудиторії та стали цікавими для неї?

На минулому тижні ці питання обговорювались під час дискусії «Зовнішній вимір діяльності Платформ: як ефективно співпрацювати з інституціями і громадянським суспільством ЄС?». В дискусії взяли участь члени Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС – представники керівних органів Платформ, організацій, що реалізовують грантові проекти та готують аналітичні матеріали за підтримки проекту «Громадська синергія», а також запрошені експерти.

Під час заходу презентовано дослідження цільових аудиторій Платформ у Брюсселі і опитування членів Платформ щодо поточної та можливої співпраці між ОГС України і ЄС. Дослідження підготувала виконавчий директор Офісу зв’язку українських аналітичних центрів в Брюсселі Олена Пристайко за підтримки проекту «Громадська синергія».

За результатами дослідження, сьогодні тільки 30% організаціям громадянського суспільства ЄС відомо про Платформи. При цьому 69% опитаних громадських організацій зацікавлені у співпраці з ними. Важливу роль в цьому контексті відіграє попередній досвід співпраці з українськими організаціями: серед організацій, що мають українського партнера/члена, 43,75% респондентів зазначили, що їм відомо про існування Платформ. Натомість серед респондентів, які не знають про існування таких Платформ, 63,3% не мали діяльності, пов’язаної з Україною, на момент опитування.

Досить схожа ситуація серед європейських високопосадовців – ті, хто займається питаннями України, більшою мірою проінформовані про існування та роботу Платформ, однак при цьому не завжди знають, чим ці платформи займаються. Опитування також засвідчило, що у випадках, де співпраця мала місце, українські організації переважно завоювали довіру. З проведеного дослідження можна зробити висновок про великий потенціал і затребуваність у співпраці з обох сторін, але українській стороні є над чим працювати – необхідно прикладати більше зусиль для співпраці, пошуку контактів та шляхів донесення інформації про Україну.

Учасники заходу ділилися власним досвідом адвокації і мережування в Брюсселі, а також пропонували ідеї, як посилити активність Платформ у ЄС.

За результатами дискусії і запропонованих ідей ділимося з Вами 7-ма ключовими рекомендаціями, які, на думку членів Платформ, допоможуть Платформам та їх організаціям-членам ефективно використовувати Платформи як потужний канал комунікації з ЄС:

1) Поглиблювати знання про ЄС і доносити більше інформації про Україну. Українські неурядові організації мають покращувати знання про функціонування ЄС та його інститути, конкретні організації, з якими налагоджується співпраця. Водночас необхідно заповнювати інформаційні прогалини європейців про Україну – зокрема, вони потребують більшого розуміння українського законодавства, адже відкритих джерел з англомовною аналітикою на цю тематику не так вже й багато.

2) Детально продумувати коло стейкхолдерів для співпраці. Форум громадянського суспільства Східного партнерства та Платформа громадянського суспільства Україна-ЄС – це гарні механізми поширення матеріалів організацій-членів серед органів влади та експертів ЄС і країн Східного партнерства. Коло організацій, з якими можна розвивати співпрацю, при цьому досить широке і не обмежується громадянським суспільством і ключовими інституціями ЄС. Важливо також співпрацювати з впливовими політичними силами та підтримувати контакти з діаспорами і консульствами, які можуть надати корисну інформацію. Одним з каналів доступу до Брюсселю можуть бути також представництва міжнародних організацій. Надзвичайно важливо розвивати мережування за тематичною спрямованістю, налагоджувати співпрацю в конкретних сферах, однак не варто забувати про наскрізні теми на зразок розвитку демократії, яким європейці приділяють дуже велику увагу.

3) Ефективно використовувати наявні канали комунікації і залучати нові. Досить добре зарекомендував себе такий інструмент як заяви (зокрема, на рівні Форуму громадянського суспільства Східного партнерства). Тому варто активніше використовувати цей інструмент, щоб доносити позицію Платформ до громадянського суспільства та високопосадовців ЄС. Учасники обох Платформ також мають брати участь у засіданнях чи конференціях на міжнародному рівні. Наприклад, представників Керівного комітету Форуму громадянського суспільства Східного партнерства запрошують виступати на міністерських зустрічах Східного партнерства, учасники Форуму також беруть участь в тематичних платформах та панелях Східного партнерства. Декларації, які приймаються Платформою громадянського суспільства Україна-ЄС, розглядаються головним двостороннім органом, відповідальним за виконання Угоди про асоціацію – Радою асоціації Україна-ЄС, а також вивчаються європейськими інституціями та Урядом України.

4) Узгоджувати та просувати спільну позицію. Українські НУО мають налагоджувати ширші контакти з європейською аудиторією. «Живе спілкування» в цьому процесі є дуже важливим, тому можливості для безпосередніх контактів для представників української експертної спільноти потрібно посилювати. Щоб бути почутими в Брюсселі, українським експертам варто ретельніше готуватися до зустрічей – розробляти спільні меседжі, узгоджувати позиції та шляхи розв’язання проблем. Це стосується навіть термінології, щоб говорити «однією мовою»: українські меседжі сприймаються європейською стороною переконливіше, коли органи влади і громадянське суспільство виступають «єдиним фронтом». Але громадянське суспільство повинно залишатися неупередженим гравцем.

5) Підвищувати фаховість дискусії. Само собою зрозуміло, що гарна англійська – це must-have, без якого неможлива ефективна комунікація з європейськими партнерами (в тому числі це стосується інформаційно-аналітичних матеріалів). Але й не менш важливою є фаховість. Треба завжди бути в темі дискусії і вчасно відповідати на інформаційні запити європейців. Це дозволяє отримати важливу інформацію у відповідь. Інформація, яку ви надаєте, має передавати реалістичну картину подій в країні, а експертиза бути на високому рівні.

Щоб зрозуміти, кому можуть бути цікавими аналітичні напрацювання Платформ, видається доцільним попередньо проводити їх peer-review, визначати перелік інституцій, яким вони можуть бути корисними та з якими можна розвивати співпрацю з заданої тематики. Наприклад, в рамках УНП хорошим орієнтиром, що дає нам розуміння, яку експертизу варто напрацьовувати в майбутньому, є плани ЄС щодо Східного Партнерства, представлені у т.зв. Спільному робочому документі «Східне Партнерство – 20 очікуваних досягнень до 2020 р.: фокусуючись на головних пріоритетах та реальних результатах».

6) Подавати українські питання в контексті європейського порядку денного. Діалог з ЄС варто розбудовувати за формулою «Україна – це більше, ніж проблеми». Ми маємо переконувати європейську сторону, що, допомагаючи Україні – Європа допомагає собі. Варто уникати «алармістських» заяв і більше фокусуватися на пошуку та пропозиціях вирішення проблем. Розповідаючи про Україну, завжди потрібно позиціонувати її як частину європейського, а не пострадянського простору.

7) Не боятися піднімати нові важливі теми. Європейська публіка досить консервативна. Коли задаєш нову тему для дискусії, то можеш зустріти непорозуміння – але, щоб тема дозріла, потрібно починати говорити про неї, навіть якщо на початку вона не зовсім сприймається. Адже, якщо вдасться зацікавити співрозмовника – він про це подумає вдруге, зверне при нагоді увагу на дотичну інформацію. В цій комунікації навіть дещиця інформації в майбутньому може сприяти прийняттю важливих політичних рішень. Потрібно відстоювати питання, важливі для українського порядку денного – бо, якщо підлаштовуватись під європейський темп, цілком можливо, що чекати доведеться довго. Наприклад, зараз Україна, Грузія та Молдова підіймають питання створення платформи асоційованих країн в рамках Східного партнерства. Поки ця тема не є дуже популярною, однак не виключено, що з часом така платформа асоційованих країн таки буде створена. І, також, вже зараз варто виходити з позиції, що Україна – це майбутній член Європейського Союзу.

Ознайомитись з повною версією дослідження «Як українським проєвропейським платформам ефективно працювати в Брюсселі: дослідження цільових аудиторій»: Research_Advocacy in the EU.

Захід проведено за підтримки проекту «Громадська синергія», що співфінансується ЄС і Міжнародним фондом «Відродження» (МФВ), і виконується Європейською програмною ініціативою МФВ.