Розвитку електронної комерції в Україні заважає відсутність державного органу, що відповідає за формування та реалізацію державної політики у цій сфері. Надання таких функцій Міністерству економічного розвитку та торгівлі – оптимальний варіант інституційного забезпечення розвитку е-торгівлі в Україні. Про це свідчать результати аналітичного дослідження «Як Уряду України розбудувати державну політику у сфері е-торгівлі», презентованого 19 березня експертами Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. Дослідження підготовлено за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження».

«Сьогодні регулювання сфери е-торгівлі розділено між 11 різними органами державної влади. Наприклад, Держпродспоживслужбою, МЕРТом, який регулює торгівлю, Державним агентством з питань електронного урядування, який регулює електронні сервіси та іншими органами. Ця модель не забезпечує ефективного державного регулювання е-торгівлі та захисту прав споживачів. Зокрема, наразі не охоплена торгівля непродовольчими товарами. При цьому надання Уповноваженому Верховної Ради з прав людини непритаманних йому функцій щодо захисту персональних даних та доступу до інформації, а також неможливість оскарження його рішень у суді, не вирішує завдань зі створення незалежного органу з питань захисту персональних даних, який забезпечував би належний рівень захисту даним та відповідав усім європейським критеріям», – прокоментувала Лілія Олексюк, голова Всеукраїнської асоціації «Інформаційна безпека та інформаційні технології», координатор Робочої групи 2 «Свобода, юстиція, права людини» Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.

В Україні щорічно кількість електронних замовлень товарів зростає на 25-30%. У 2016 р. обсяг ринку е-комерції склав 33,4-33,7 млрд. грн., а в 2017 р. мав досягти 44 млрд. грн. (статистичні дані різняться). Державне стимулювання електронної торгівлі дозволить отримати додаткові надходження до Державного бюджету. При цьому, частка е-комерції в структурі роздрібної торгівлі України наразі складає лише 2%, на противагу близько 12% у Німеччині, 13% — у США, 15% — у Великій Британії. Серед основних бар’єрів для розвитку е-торгівлі в країні експерти визначили: недосконале національне законодавство; недовіру споживачів до е-торгівлі; монополію великих онлайн-рітейлерів і торговельних мереж; економічну та політичну нестабільність у країні; низьку інформаційну та фінансову культуру.

В дослідженні зазначається, що підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна має запровадити європейську модель інституційного регулювання в сфері е-торгівлі.Споживачам е-торгівлі в Україні потрібні прості, чіткі та зрозумілі процедури взаємодії в єдиному інформаційному просторі е-торгівлі, які діють на ринку ЄС: гарантії; позитивний імідж підприємця; електронна взаємодія учасників е-торгівлі; взаємодія е-сервісів; впровадження процесів е-логістики на рівні розвинутих країн; регулярне анкетування споживачів.

Довідкова інформація:

Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС) – майданчик громадських організацій, профспілок та роботодавців, які об’єдналися, щоб впливати на виконання Угоди про асоціацію.

УС ПГС моніторить виконання Угоди, готує аналітику, а також рекомендації для українських і європейських органів влади та інших стейкхолдерів.

Українська сторона складається з 15-ти осіб, які спільно з представниками Європейського економічного і соціального комітету утворюють Платформу громадянського суспільства Україна-ЄС. Платформає одним з органів асоціації відповідно до статей 469-470 Угоди.

УС ПГС спирається на роботу 6 тематичних робочих груп, які об’єднують понад 240 організацій.