Дайджест новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного партнерства за 1-14 січня 2018 р.

Шановні читачі, вітаємо Вас та раді представити наш перший в 2018 році дайджест новин про відносини Україна-ЄС та події з Європейського Союзу за першу половину січня. На початку нового року Україна оприлюднила власні пріоритети співпраці з Європейським Союзом на період головування Болгарії у Раді ЄС, а Київ та Бухарест домовились напрацювати документ щодо імплементації нового Закону України «Про освіту». Були також і «солодкі новини» – з 1 січня в Україні почали діяти європейські вимоги до виробів із какао та шоколаду. В ЄС з початку року запрацювали нові правила, спрямовані на боротьбу з ухиленням від сплати податків, продовжили обговорювати посилення боротьби з нелегальним контентом в інтернеті та розпочали прийом заявок на програму з просування європейської сільськогосподарської продукції в світі.

ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-ЄС

Болгарія розпочала головування в Раді ЄС, а Україна визначила власні пріоритети співпраці з ЄС на цей період

Із 1 січня до кінця червня 2018 року головування в Раді ЄС від Естонії перейшло до Болгарії. В опублікованій програмі країни зазначається, що серед пріоритетів її головування будуть:

✓ Майбутнє Європи та молоді – економічне зростання та соціальна згуртованість.
✓ Європейська перспектива та взаємопов’язаність Західних Балкан.
✓ Безпека та стабільність у сильній та єдиній Європі.
✓ Цифрова економіка та навички, які необхідні для майбутнього.

У програмі також зазначається, що масштаб і глибина відносин в рамках політики Східного партнерства залежатимуть від амбіцій та потреб ЄС і країн-партнерів, а також від швидкості та якості реформ, які вони проводять. Особлива увага буде приділена заходам щодо забезпечення сталого розвитку через підтримку проектів із взаємопов’язаності, економічного розвитку та торгівлі, контактів між людьми та співпраці у сфері освіти та досліджень.

Україна також оголосила свої пріоритети щодо співпраці з ЄС на період головування Болгарії. Серед них:

✓ Підтримка України у протистоянні російській агресії та розгортанні миротворчої операції ООН на Донбасі у координації з українською позицією.
✓ Підтримка ініціативи зі створення міжнародної групи друзів України з деокупації Криму.
✓ Започаткування нового фінансового інструменту з метою покращення імплементації Поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі, а також докладне вивчення питання інтеграції України до митного союзу ЄС.
✓ Сприяння членству України в єдиному цифровому ринку ЄС.
✓ Просування участі України в енергетичному союзі ЄС, а також спільна експлуатація української ГТС.

В Україні почали діяти європейські вимоги до виробів із какао та шоколаду

Із 1 січня в Україні почали діяти нові вимоги до виробів із какао та шоколаду відповідно до європейських стандартів. Зміни вводяться наказом Мінагрополітики №157. На відміну від вимог національного стандарту України (ДСТУ), який є добровільним, європейські вимоги є обов’язковими для виконання (Джерело, інфографіка). Європейські вимоги розповсюджуються на всі види шоколадних виробів. Відтепер у темному шоколаді обов’язково має бути не менше 35% какао-продуктів, в перерахунку на суху речовину. В молочному – понад 25% загальної кількості какао-продуктів та не менше 14% молочних продуктів. Якщо продукт не відповідає цим вимогам, то він не може називатись «шоколадом» або «шоколадним» та матиме назву «солодкий батончик» або «глазурована цукерка». (Джерело)

На початку року Україна вибрала квоти на пшеницю, кукурудзу, мед, виноградний та яблучний сік

Із початку року Україна вже вибрала 100% експортної квоти на постачання меду до ЄС. За першу декаду року також повністю використано квоту на експорт виноградного та яблучного соку (14 000 тонн). Про це повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк на своїй сторінці Facebook. Крім того, ресурс УкрАгроКонсалт інформує, що з 1 по 5 січня Україна також повністю вибрала квоти, як основні, так і додаткові, на експорт пшениці та кукурудзи до ЄС.

Нагадаємо, що в 2017 році Європейський Союз прийняв рішення про додаткові торговельні преференції для українських експортерів. Зокрема, додаткові нульові тарифні квоти були надані для українського меду – 2,5 тис.тонн, виноградного соку – 500 тонн, пшениці – 65 тис. тонн, та кукурудзи – 625 тис. тонн. (Джерела: Regulation (EU) 2017/1566 of the European Parliament and of the Council, Commission implementing Regulation (EU) 2017/2200).

Україна та Румунія розроблять документ щодо імплементації нового Закону України «Про освіту»

11 січня Міністри закордонних справ України та Румунії домовилися напрацювати спільний документ щодо імплементації нового Закону України «Про освіту», зокрема статті 7 про використання мов у навчанні. Крім того, було проведено зустріч із румунськими чиновниками, представниками румунської громади, керівниками та викладачами румуномовних навчальних закладів в Чернівецькій області. Вони обговорили шляхи врахування рекомендацій Венеціанської комісії до статті 7 освітнього закону. Висновки Венеціанської комісії щодо мовних положень закону України «Про освіту» були опубліковані наприкінці 2017 року, на фоні побоювань сусідніх з Україною держав щодо зменшення права їхніх меншин на освіту рідною мовою. У висновках Комісії зазначається, що мовна стаття закону є рамковим законодавчим актом та не визначає, як саме мають імплементуватися її положення. Це залишає багато можливостей для її тлумачення та застосування закону таким чином, як це більше відповідає потребам захисту національних меншин. Венеціанська комісія також привітала готовність української влади використовувати такі можливості (переклад висновків) .

САНКЦІЙНА ПОЛІТИКА ЄС

Німецьку компанію оштрафували за постачання обладнання в обхід санкцій ЄС

Компанію з німецького міста Ульм, що експортувала у Росію обладнання подвійного призначення, оштрафували на 190 тис. євро. Вважається, що поставлене обладнання може використовуватися у військових цілях. Для експорту такої продукції компанія мала б отримати спеціальний дозвіл, однак здійснила поставку без нього. У запиті на такий дозвіл зазвичай відмовляють, якщо проти країни, куди прямує вантаж, прийнято рішення про ембарго або санкції (Джерело). Нагадаємо, що 22 грудня в Офіційному журналі ЄС було опубліковано рішення щодо продовження європейських санкцій проти Росії до 31 липня 2018 року. Вони, зокрема, передбачають заборону на експорт до Росії товарів подвійного призначення для військових потреб.

НОВИНИ З ЄС

В ЄС запрацювали нові правила, спрямовані на боротьбу з ухиленням від сплати податків

Із 1 січня в Європейському Союзі вступили в силу нові правила проти ухилення від сплати податків та відмивання грошей. Вони закріплені в Директиві про адміністративну співпрацю (Directive 2011/16/EU). Нові правила зобов’язують держав-членів надати податковим органам прямий доступ до інформації про бенефіціарних власників компаній, трастів та інших суб'єктів. Очікується, що ці механізми дадуть важливий імпульс податковим органам у боротьбі проти типів структур, вказаних в Paradise Papers (витік інформації з офшорних фірм про рахунки топ-політиків та публічних діячів).

ЄС профінансує просування власних харчових продуктів за кордоном

12 січня Європейська Комісія почала прийом заявок на програму з просування європейської сільськогосподарської продукції в усьому світі та в рамках ЄС. Бюджет програми складає 169 млн. євро, що на 27 млн. євро більше, ніж в 2017 році. Дві третини фінансування спрямовуються на просування харчових продуктів ЄС у країнах, що не є членами Євросоюзу та мають великий потенціал для збільшення експорту європейської агропромислової продукції, – Канаді, Японії, Китаї, Мексики та Колумбії.

В ЄС посилюють боротьбу з нелегальним контентом в інтернеті

9 січня в Брюсселі відбулась зустріч Європейських комісарів з представниками провідних інтернет-платформ (Google, Facebook, Microsoft, Twitter та інших), де обговорили боротьбу з розповсюдженням нелегального контенту в Інтернеті. У 2016 році Facebook, Twitter, YouTube та Microsoft разом з Єврокомісією представили Кодекс поведінки щодо боротьби з мовою ненависті в Інтернеті на території Європи. Він, зокрема, вимагав від онлайн-платформ видаляти нелегальний контент впродовж 24 годин. Однак, тепер в ЄК вважають, що видалення подібної інформації не повинно займати більше двох годин. До сьогодні Єврокомісія відмовлялась від прийняття жорсткого законодавства, яке б регулювало це питання, але якщо компанії порушуватимуть зобов’язання, то в ЄК можуть повернутися до цієї ідеї. Зустріч Єврокомісарів з представникам онлайн-платформ відбулась на фоні набуття чинності в Німеччині нового закону про боротьбу з наклепом, погрозами та насиллям в Інтернеті, а також намірами президента Франції Еммануеля Макрона внести зміни до законодавства щодо боротьби з фейковими новинами. Єврокомісія, в свою чергу, на весну готує окрему стратегію, яка має встановити порядок боротьби для технічних фірм з фейковими новинами. (Джерело) Цього року також стало відомо, що Державна канцелярія Естонії збільшить витрати на роботу відділу стратегічної комунікації, який займається боротьбою з пропагандою і поширенням дезінформації в 13,3 разів: з 60 тис. євро до 800 тис. євро.

У 2017 році кордони ЄС перетнуло менше нелегальних мігрантів

У 2017 році кількість незаконних перетинів зовнішніх кордонів ЄС зменшилася. Така тенденція триває другий рік поспіль. Було зафіксовано 204 300 нелегальних перетинів кордону, що на 60% менше, ніж в попередньому році. Це пов’язано зі зменшенням кількості мігрантів, які досягли берегів Італії та Греції. Проте, Іспанія зіштовхнулась зі збільшенням кількості нерегулярних мігрантів на своїх західно-середземноморських кордонах більше ніж удвічі (Frontex).

Нагадаємо, що наразі в ЄС розглядають зміни до Дублінської системи з розподілу біженців. 16 листопада в Європарламенті повідомили, що підтримали мандат про перегляд Дублінської системи з розподілу біженців та готові розпочати переговори з Радою ЄС щойно країни-члени узгодять свої переговорні позиції. Запропоновані зміни встановлюють автоматичну систему розподілу біженців в ЄС – країна, до якої прибув біженець, не буде одразу відповідати за можливість надання йому притулку.

В ЄС створять інфраструктуру суперкомп'ютерів світового рівня

11 січня Європейська Комісія заявила про намір спільно з країнами-членами проінвестувати створення європейської інфраструктури суперкомп'ютерів світового рівня. Вони необхідні для обробки дедалі більшого обсягу даних, а також допомоги суспільству в багатьох сферах: від охорони здоров'я і відновлюваних джерел енергії до безпеки автомобілів і кібербезпеки. Нова фінансова та юридична структура – спільне підприємство EuroHPC – реалізує і розгорне в ЄС інфраструктуру розрахунків високого ступеня ефективності світового рівня. Внесок ЄС у EuroHPC складе близько 486 млн. євро до 2020 року з чинного багаторічного фінансового плану Євросоюзу. Аналогічну суму додадуть держави-члени та асоційовані з ЄС країни. У цілому очікуються інвестиції біля 1 млрд. євро державних коштів до 2020 року. Більше про ініціативу можна дізнатись в інформаційному бюлетені Єврокомісії.

АНАЛІТИКА

Аналітичні матеріали в рамках проекту «Громадська синергія»

Довкілля і клімат: інформаційно-аналітичний огляд екологічної та кліматичної політики і права ЄС (грудень 2017). Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» та Експертно-дорадчий центр «Правова аналітика».
«Гендерна дискримінація у доступі до праці й послуг: оцінка стану впровадження Україною антидискримінаційних Директив Ради ЄС». Дослідження було проведено в рамках проекту «Практики роботи Мінсоцполітики із забезпечення рівності жінок і чоловіків на ринку праці в контексті імплементації відповідних директив ЄС», який реалізувала коаліція з п’яти організацій: «Бюро соціальних та політичних розробок» (адмініструє проект), БО БТ «Київський інститут гендерних досліджень», ГО «Трудові ініціативи», Конфедерація вільних профспілок України (КВПУ) та НДІ праці і зайнятості населення Мінсоцполітики та НАН України.
Авіаційний вектор Східного Партнерства: оцінка прогресу України, Молдови та Грузії у наближенні до авіаційного законодавства ЄС. ГО «Європа без бар’єрів».
Слова та війни: Україна в боротьбі з російською пропагандою. ГО «Інтерньюз-Україна»
Серія публікацій ГПО «Права людини» щодо вирішення проблем прцевлаштування людей з інвалідністю:

Публікації закордонних аналітичних центрів

Nord Stream 2: more hot air than gas? The Centre for European Reform. Деякі країни-члени ЄС вважають, що проект газопроводу Північний потік-2 з РФ до ЄС є одним із нових інструментів боротьби проти Європейського Союзу. Однак, автори аналітичного документу впевнені, що наслідки для Євросоюзу від цього проекту можна пом’якшити, якщо ЄС продовжить розбудовувати більш інтегрований ринок газу.
Cyber-diplomacy: the making of an international society in the digital age. The Royal Institute for International Relations. У публікації досліджується концепт кібер-дипломатії, аналізується його еволюція та розглядається в більш широкій дискусії щодо дипломатії, як фундаментального інституту міжнародного співтовариства.
Opportunities amid disorder: Europe and the world in 2018. У публікації розглядаються основні міжнародні тренди на 2018 рік. Зазначається, що рік буде визначатися сильним глобальним економічним зростанням, поглибленням проблем міжнародної безпеки та квантовими стрибками у технологіях.
Cross-Border Cooperation: An Opportunity to Strengthen the Eastern Partnership. The Polish Institute of International Affairs. Програма транскордонного співробітництва «Польща-Україна-Білорусь 2014-2020» покликана сприяти процесам розвитку на прикордонних територіях трьох країн. Досвід програми може бути використаний для підтримки контактів в регіоні СхП.
Russian Non-linear Warfare in Ukraine and Moldova: Lessons for Visegrad Countries. The Slovak Foreign Policy Association. У публікації розглядаються російська гібридна військова доктрина, її радянські корені та стратегічні цілі, російська гібридна війна в Україні та Молдові, а також надаються рекомендації для країн Вишеградської четвірки.
EU Military Cooperation and National Defense. The German Marshall Fund of the United States, Center for Security Studies at ETH Zurich. Нові ініціативи ЄС щодо військового співробітництва можуть створити важливий момент, щоб утримати питання європейської оборони на порядку денному національних урядів. Крім того, якщо ЄС допоможе своїм країнам краще реалізовувати військові бюджети та поглибити їх військове співробітництво, то НАТО також виграє від цієї ситуації.