Осінній політичний сезон завершився декількома важливими подіями для відносин ЄС з країнами-партнерами. На Саміті Східного Партнерства ухвалили Спільну декларацію, а Єврокомісія визначила пріоритетні області для інвестицій в сусідні країни з Плану зовнішніх інвестицій. На двосторонньому рівні між Україною та ЄС відбулись переговори про нову програму макрофінансової допомоги, а Єврокомісія опублікувала очікуваний регламент, який дозволить відкрити додаткові тарифні квоти на зернові з України. Важливо – незабаром відбудуться зміни в реєстрації на кордонах Шенгену (мають запрацювати до 2020 року).

Наприкінці дайджесту огляд статей на євроінтеграційну тематику, що виходили за підтримки проекту «Громадська синергія», а також публікацій закордонних аналітичних центрів.

ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-ЄС

Україна отримає додаткові квоти на зернові в ЄС та вже направила запит в ЄК на експорт яловичини до Євросоюзу

29 листопада Європейська Комісія опублікувала імплементаційний регламент, який визначає процедуру адміністрування додаткових тарифних квот на зернові з України (Джерело). Рішення про запровадження додаткових торговельних преференцій для України на ряд товарів з терміном дії до 3 років було опубліковано в Офіційному журналі ЄС ще 30 вересня. Однак тарифні квоти на зернові потребували прийняття окремого імплементаційного регламенту Європейської Комісії. Відтепер ці квоти будуть доступні з 1 січня 2018 року та діятимуть впродовж 3 років. Крім того, стало також відомо, що Україна надіслала запит до Єврокомісії про отримання дозволу на експорт яловичини в ЄС. Відповідно до Угоди про асоціацію Україна має щорічну квоту на безмитний експорт до ЄС 12 тис. тонн яловичини. Однак внаслідок невирішених питань із безпечністю такої продукції, українська яловичина на ринок ЄС ще не експортується. (Джерело)

В ЄС оцінять запит України на новий пакет макрофінансової допомоги

24 листопада президент Петро Порошенко після переговорів з представниками Єврокомісії заявив, що з 2018 року має почати діяти нова програма макрофінансової допомоги від Європейського Союзу (Джерело). Пізніше в Мінфіні підтвердили, що Україна має намір залучити приблизно 1,8 млрд. євро в межах проекту фінансової допомоги від Єврокомісії на 2018-2019 роки, а роботу з цього питання Міністерство мало розпочати наприкінці листопада. (Джерело). В Представництві ЄС також повідомили, що «ЄС має намір оцінити наданий Україною запит у подальшій макрофінансовій допомозі» (Джерело). Після цю пропозицію мають затвердити Європейський Парламент та Рада ЄС.

В Україні продовжили роботу Консультативної місії Європейського Союзу до 2019 року

20 листопада Рада ЄС продовжила мандат Консультативної місії Європейського Союзу (EUAM) в Україні до 31 травня 2019 року та затвердила бюджет на суму 32 млн. євро на наступні 18 місяців. Консультативна місія Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України була розгорнута з грудня 2014 року. Її мета – підтримка українських державних установ у реформуванні сектору цивільної безпеки. EUAM працює над зміцненням та підтримкою реформи в державних установах, таких як поліція, інших правоохоронних органах та судовому секторі, зокрема, прокуратурі. EUAM - це не збройна цивільна місія зі штаб-квартирою в Києві та регіональними представництвами у Львові та Харкові, а також незабаром у Одесі.

Соціологічні опитування

Суспільно-політичні настрої українців: листопад 2017. Один з фокусів дослідження – підтримка населенням України інтеграції з ЄС. Опитування проведено соціологічною компанією Центр соціальних та маркетингових досліджень «SOCIS», Київським міжнародним інститутом соціології, Соціологічною групою «Рейтинг» та Центром Разумкова за підтримки Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України». Період проведення: з 28 жовтня по 14 листопада 2017.

Опитування громадської думки жителів України. Опитування спрямоване на дослідження національних настроїв жителів України, їх оцінку діяльності влади, електоральні настрої та зовнішньополітичні орієнтири. Соціологічне дослідження проводилось компанією GfK Ukraine на замовлення Center for Insights in Survey Research з 14 вересня по 10 жовтня.

Українське «покоління Z»: цінності та орієнтири. В дослідженні проаналізовані настрої української молоді в багатьох сферах суспільного життя, зокрема її відношення до ЄС та євроінтеграції. Опитування проведено Центром «Нова Європа» та Фондом ім. Фрідріха Еберта спільно з соціологічною компанією GfK Ukraine.

СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО

На 5-му Саміті Східного Партнерства прийняли Спільну декларацію

24 листопада в Брюсселі відбувся П’ятий Саміт Східного Партнерства, під час якого була прийнята Спільна декларація. Учасники Саміту привітали повне набуття чинності Угодами про асоціацію й ПВЗВТ в Україні, Грузії та Молдові, а також визнали їх європейські прагнення і європейський вибір, як заявлено в Угодах про асоціацію. В декларації зазначається, що учасники Саміту вітають підтримку, забезпечувану ЄС для впровадження Угод і в цьому контексті «актуально залучити партнерів за Угодами про асоціацію/ПВЗВТ до спільного обговорення прогресу, можливостей і викликів, повʼязаних з асоціацією реформ, за запитом партнерів, для сприяння повному впровадженню таких Угод». В документі також говориться, що фінансова підтримка Європейським Союзом залежатиме від конкретних кроків у напрямку реформ. Зокрема зазначається, що Зовнішній інвестиційний план (The External Investment Plan) пропонує нові фінансові можливості. Учасники Саміту також привітали дорожню карту реформ з двадцяти практичних досягнень до 2020 року та виразили сподівання на посилення співпраці у рамках переглянутої багатосторонньої структури Східного Партнерства.

Нагадаємо, що 3 жовтня експерти Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства презентували аналітичну доповідь «Україна в координатах Східного Партнерства 2017-2020 рр.». Вона оцінює плани ЄС щодо розвитку ініціативи «Східне Партнерство» до 2020 р., представлені Брюсселем у т.зв. Спільному робочому документі «Східне Партнерство – 20 очікуваних досягнень до 2020 р.: фокусуючись на головних пріоритетах та реальних результатах».

Євростат опублікував данні про торгівлю ЄС з країнами Східного Партнерства

У 2016 році обсяг експорту товарів з ЄС до країн Східного Партнерства становив 28 млрд. євро, а імпорт – 26 млрд. євро. За цей період обсяг торгівлі з шістьма країнами СхП склав 1,6% від загального об’єму зовнішньої торгівлі Союзу. ЄС експортує головним чином промислові товари у східні країни-партнери, в той час як імпортує переважно сировину та енергію.

НОВИНИ З ЄС

В Єврокомісії обрали області для інвестування з Плану зовнішніх інвестицій

Європейська Комісія визначила п'ять областей для інвестицій, так звані «інвестиційні вікна», в яких будуть реалізовані перші дії Плану зовнішніх інвестицій (The External Investment Plan, EIP). Новий план мобілізує інвестиції в розмірі 44 млрд. євро для Африки та сусідніх з ЄС країн, де ці області мають вирішальне значення для сталого розвитку регіонів. П'ять інвестиційних проектів включають:

залучення інвестицій у відновлювані джерела енергії, енергоефективності та транспорту;

поліпшення доступу мікро-, малих та середніх підприємств до фінансів;

забезпечення кращого доступу до фінансування малих підприємців, кооперативів та мікро-, малих та середніх підприємств у сфері агробізнесу;

мобілізацію інвестицій в стійкий міський розвиток муніципальної інфраструктури;

сприяння інвестиціям в інноваційні цифрові рішення для місцевих потреб.

Надалі Європейська Комісія запропонує відповідним фінансовим установам, наприклад банкам розвитку, представити свої конкретні пропозиції щодо інвестиційних програм в цих п'яти областях. Очікується, що перші угоди з такими фінансовими установами будуть підписані в першій половині 2018 року. Підприємства і організації, які хотіли б скористатися підтримкою в рамках EIP, зможуть зв'язатися з цими фінансовими установами та представити свої проектні пропозиції.

Євросоюз прийняв бюджет на 2018 рік

30 листопада Рада ЄС та Європейський парламент прийняли бюджет Євросоюзу на 2018 рік. Бюджет встановлено на рівні 160,1 млрд. євро, а його сумарні виплати складатимуть 144,7 млрд. євро, що на 14,1% більше, ніж в 2017 році. Платежі значно збільшуються, оскільки очікується, що реалізація програм 2014-2020 рр. досягне повної швидкості в 2018 році. Так, 11,2 млрд. євро будуть виділені на програму досліджень та інновацій Horizon 2020. Витрати на програму Erasmus+ виростуть на 12,1%, до 2,3 млрд євро. Разом з тим, фінансування Туреччини в рамках підготовки приєднання до ЄС скорочено на 105 млн. євро через погіршення ситуації з демократією, свободою слова і верховенством права в країні.

Рада ЄС ухвалила нову систему реєстрації в Шенгені

20 листопада Рада ЄС прийняла положення про нову систему реєстрації, яка буде реєструвати дані в'їзду і виїзду або відмов на в'їзд жителям з третіх країн при перетині зовнішніх кордонів Шенгенської зони. Нова система покликана скоротити час проходження контролю на кордоні та поліпшити його якість через автоматичний розрахунок дозволеного перебування для кожного мандрівника; забезпечити автоматичну і точну ідентифікацію осіб, які перевищили дозволений термін перебування в Шенгенській зоні; зміцнити внутрішню безпеку ЄС і посилити боротьбу проти тероризму. Тепер регламенти мають підписати Рада ЄС і Європарламент. Очікується, що нова система запрацює до 2020 року.

В ЄС розробили план із забезпечення рівних зарплат для чоловіків та жінок

Країни-члени ЄС ще не досягли гендерної рівності – про це говориться в опублікованому опитуванні Євробарометру. В Єврокомісії зазначають, що в останні роки гендерний дисбаланс в оплаті праці не зменшився і жінки в Європі отримують на 16,3% менше за чоловіків. Для розв’язання цієї проблеми Єврокомісія представила новий план дій вирішення гендерного розриву в оплаті праці на 2018-2019 рр. Він, зокрема, передбачає посилення поваги до принципу рівної оплати праці через оцінку можливості внесення змін до директиви про Гендерну рівність.

В той самий час в Єврокомісії зазначають, що частка жінок серед менеджерів всіх рівнів в Європейській комісії досягла вже 36% в порівнянні з 30% в 2014 році.

Рада ЄС прийняла висновки щодо кібербезпеки в ЄС

20 листопада Рада ЄС з загальних питань прийняла висновки, закликаючи посилити європейську кібербезпеку та кіберстійкість у всьому ЄС. В документі підкреслена необхідність того, щоб всі країни ЄС надавали необхідні ресурси та інвестиції для боротьби з кібербезпекою. Інші заходи, виділені Радою, включають надання необхідних правоохоронних інструментів для боротьби з кіберзлочинністю, розробку скоординованої відповіді ЄС на масштабні кібер-інциденти, а також проведення загальноєвропейських навчань з кібербезпеки на регулярній основі.

АНАЛІТИКА

Статті в рамках проекту «Громадська синергія»

1.Безпека для Східного партнерства: які зміни варто лобіювати Україні. Автор: Віталій Мартинюк, експерт Центру «Стратегія ХХІ» і Ради зовнішньої політики «Українська призма».

2.Курс на протекціонізм: чим загрожує законопроект «Купуй українське». Автор: Руслан Ткаченко, Парламентська експертна група з євроінтеграції.

3.Гендерний фокус Східного партнерства: чи є успіхи в України. Автор: Юлія Савельєва, ГО «Жіночий консорціум України».

Публікації закордонних аналітичних центрів

1.A quarter-century of independent Ukraine. Dimensions of transformation (The Centre for Eastern Studies). В роботі розглядаються механізми за допомогою яких України перетворилась із радянської країни в незалежну державу з ринковою економікою. Документ в основному сфокусований на внутрішніх процесах в Україні.

2.Eastern Partnership summit and Ukraine’s ‘return to Europe’ at times of uncertainty (The European Policy Centre). Україна хоче, щоб Саміт Східного Партнерства дав довгострокове бачення щодо політики СхП, включаючи чітку Європейську перспективу для країни. Проте знаходження балансу між внутрішніми проблемами ЄС та очікуваннями України – складний виклик в основі якого лежить збереження імпульсу реформ на хвилі політичних змін в Україні.

3.What Think Tanks are thinking. The EU's Eastern Partnership (Think Tank of the European Parliament). В записці містяться посилання на останні коментарі та доповіді провідних міжнародних аналітичних центрів щодо Східного Партнерства та країн, які воно охоплює.

4.Assessing Legal and Political Compatibility between the European Union Engagement Strategies and Membership of the Eurasian Economic Union (EU-STRAT). В аналітичному документі висвітлюється обговорення елітами в Білорусі та Вірменії політичної та правової сумісності щодо стратегічних завдань ЄС в регіоні та членством в Євразійському економічному союзі. Також розглядається кейс Угоди про всеосяжне та розширене партнерство, як новий тест на інтеграцію в регіоні.

5.Can EU funds promote the rule of law in Europe? (The Centre for European Reform). Верховенсто права – найкраща гарантія, що бідні країни наздоженуть більш багаті, оскільки бізнес отримає впевненість в інвестиціях. ЄС має припинити виплати країнам-членам, що не поважають цінності ЄС. Поєднання виплат із структурних та інвестиційних фондів із повагою до верховенства права забезпечать більш ефективне використання таких коштів.

6.Towards a ‘military Schengen’? (The European Union Institute for Security Studies). В аналітичній записці розглядають проблеми, з якими можуть зіштовхнутися розробники політики військової мобільності в Європі. Чи може ЄС подолати інфраструктурні, правові та регуляторні бар’єри, що заважають транспортуванню військових в Європі?