Звіт Робочої групи 5 “Енергетика, транспорт, довкілля і зміна клімату” УС ПГС за 2017 рік

Засідання Робочої групи 5

У 2017 році відбулось три засідання Робочої групи 5 – 17 січня, 25 травня, 7 листопада 2017 року.

Під час засідання, яке відбулось 17 січня 2017 року, учасники РГ5 підбили підсумки 2016 року та обговорили поточний стан справ у Платформі, обговорили робочі моменти операційної діяльності РГ5, підготовку тематичної доповіді з питань довкілля, а також плани діяльності на 2017 рік. На засіданні були присутні 15 членів РГ5. Інформація про проведене засідання була оприлюднена на низці інформаційних ресурсів.

Під час засідання, яке відбулось 25 травня 2017 року, учасники РГ5 обговорили поточний стан справ у діяльності ПГС Україна-ЄС та РГ5 УС ПГС, питання створення дорадчої групи з питань сталого розвитку та обговорили порядок денний питання “торгівля і сталий розвиток”, стан виконання Україною міжнародних конвенцій у сфері довкілля. Під час заходу також було презентовано та обговорено проекти, підтримані в рамках проекту “Громадська синергія”. Захід відбувся спільно з РГ3 УНП ФГС СхП. У засіданні взяли участь 18 учасників РГ5.

Під час засідання, яке відбулось 7 листопада 2017 року, учасники РГ5 обговорили питання належного екологічного врядування в Україні, запланували підготовку спільних продуктів з РГ3 УНП ФГС СхП, зокрема щодо аналізу виконання Україною міжнародно-правових угод у сфері довкілля і зміни клімату та підготовки аналітичного документу щодо атмосферного повітря, запропонували включення окремих питань до підсумкової декларації ПГС Україна-ЄС.

Засідання УС ПГС

Координатор РГ5 брала участь в усіх засіданнях УС ПГС. Під час засідань координатор озвучувала позицію РГ5 з тих чи інших питань (щодо регламенту РГ, організаційні моменти роботи платформи, розгляд заяв з екологічних та кліматичних питань).

Засідання ПГС Україна-ЄС

У 2017 році відбулось два засідання ПГС Україна-ЄС. Під час засідань Робочу групу 5 представляла її координатор. Під час травневого засідання координатор РГ5 презентувала доповідь РГ5 щодо імплементації екологічної складової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що готувалась спільно учасниками РГ5. Під час листопадового засідання координатор РГ5 презентувала оновлення у сфері імплементації екологічної складової Угоди про асоціацію.

Асамблея УС ПГС

В асамблеї УС ПГС, що відбулась 23 березня 2017 року, взяли участь учасники РГ5. Під час спеціального засідання було презентовано попередні результати доповіді про імплементацію екологічної складової Угоди про асоціації, що готувалась для засідання ПГС представниками РГ5. Попередня доповідь була обговорена з представниками Мінприроди, Представництва ЄС та громадських організацій.

Інші зустрічі/засідання

Було організовано та проведено дві зустрічі з Мінприроди – щодо поточних екологічних питань та щодо підготовки Мінприроди до засідання кластеру в рамках Угоди про асоціацію й обговорення позиції Мінприроди на кліматичних переговорах.

Тематична доповідь

Представники РГ5 підготували Тематичну доповіді “Охорона довкілля в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС”. Доповідь була презентована під час засідання ПГС Україна-ЄС в Брюсселі, а також на спільної прес-заході з Міністром екології і природних ресурсів у вересні 2017 року.

http://eu-ua-csp.org.ua/csp-activity/analytics/57-dopovid-pgs-shodo-ohoroni-dovkillya-zi-storoni-us-pgs/

Предметна діяльність

РГ5 підготувала коментарі та пропозиції до проекту Середньострокового плану Уряду до 2020 року. Документ був надісланий у відповідні органи влади.

Учасник РГ5 Анна Цвєткова (ВЕГО “Мама-86”) взяла участь у підготовці аналітичного звіту “Від цілей до результатів: виконання Угоди про асоціацію очима стейкхолдерів” у сфері управління водними ресурсами.

Учасники РГ5 ініціювали підготовку заяви щодо відкритості кліматичної політики в Україні. Заяву було презентовано під час засідання УС ПГС та підтримано УС ПГС. Заява була надіслана у відповідні органи державної влади. У результаті заяви було отримано відповідь від МЗС щодо врахування у майбутньому зауважень щодо закритості кліматичної політики, а також проведено зустріч з Мінприроди, де була висвітлена інформація щодо позиції України на кліматичних переговорах, що відбулись у листопаді 2017 року.

РГ5 готувала пропозиції до Спільних декларації ПГС Україна-ЄС, що стосувались тематичних питань РГ5.

Учасники РГ5 обговорили попередню методологію для проведення дослідження імплементації міжнародних екологічних конвенцій в Україні. За рішенням РГ5 координатор підготувала відповідну заявку для підтримки проектом Громадська синергія. Заявка була відібрана проектом для підтримки. Наразі ведеться робота для підготовки до наступного етапу.

Учасники РГ5 під час свого засідання обговорили можливе тематичне наповнення роботи в контексті торгівля-довкілля та роботи Дорадчої групи з питань торгівлі і сталого розвитку. Координатор РГ5 брала участь у засіданні Форуму громадянського суспільства щодо питань торгівлі і сталого розвитку, де презентувала проблемні питання в контексті торгівля-довкілля.

Планування діяльності РГ5

Учасники РГ5 на початку 2017 року обговорили плани діяльності РГ5 на 2017 рік. На початку 2017 року координатором було підготовлено звіт про діяльність РГ5 за 2016 рік.

Інформування

Для цілей інформування та обміну інформацією працює список розсилки РГ5, а також група у Фейсбук. З метою кращого доступу до інформації РГ5 та її систематизації було впорядковано документи та розміщено їх у Dropbox.

Додаток до Звіту І. КОРОТКИЙ ОПИС ПРОДУКТІВ РГ5

Звернення Української Сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС

щодо щодо відкритості кліматичної дипломатії України

У звернення УС ПГС вказала на проблему відсутності широкого діалогу державних органів з громадськістю щодо кліматичних питань. УС ПГС закликала відповідні державні органи, спираючись на кращий світовий досвід та запити громадянського суспільства, до відкритості у кліматичній дипломатії шляхом оприлюднення публічної позиції щодо питань, які вирішуються на міжнародних переговорах зі зміни клімату, забезпечення участі громадськості через прозорий і зрозумілий механізм. УС ПГС зазначила, що лідируюча роль ЄС у сфері кліматичної дипломатії повинна бути прикладом для України при формуванні політики та позиції з питань зміни клімату, а політика у сфері зміни клімату повинна відповідати міжнародним домовленостям у цій сфері. Громадські організації Платформи готові брати участь у розробці детального плану дій по виконанню кожної з пропозиції та всебічно сприяти державним інституціям у впровадженні цих пропозицій в практику.

Доповідь “Охорона довкілля в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС”

РЕЗЮМЕ

УА є потужним стимулом для реформування екологічної політики на сучасних засадах, забезпечення її інтегрованого характеру та підвищення ефективності.

Глава 6 УА окреслює основні сфери співпраці для змін у системі екологічного врядуванняі є ключовою для розуміння стратегічної суті екологічних реформ. Зобов’язання щодо розвитку «всеосяжної стратегії у сфері навколишнього середовища” лежить у площині двох документів - Стратегіїнаціональної екологічної політики України та Національного плану дій на її виконання. Наразі Стратегія перебуває у стані оновлення, проте процес надто затягнувся і вимагає якнайшвидшого прийняття головного стратегічного документу у сфері довкілля.

Заплановані інституційні реформи поки що здійснюються фрагментарно – на даному етапі відбувається процес реформування Державної екологічної інспекції. Що стосується процедури сприяння інтеграції природоохоронної політики в інші сфери політики держави, то тут необхідні законодавчо закріплені зміни щодо стратегічного планування, оскільки наразі вимога інтеграції екологічної політики до галузевих політик не є обов’язковою для врахування. Щодо розвитку галузевих стратегій, то було розроблено перший проект Національної стратегії поводження з відходами та планується розробка і прийняття Стратегії водної політики. Положення ДодаткуXXXІ, що стосуються зміни клімату, морально застаріли та не відповідають сучасному стану законодавства та політики ЄС,міжнародним домовленостямта ініціативам у цій сфері, особливо беручи до уваги набрання чинності Паризькою угодою.

Імплементація Глави 6 УА наразі, головним чином, зосереджена на наближенні законодавства України до права ЄС у сфері охорони довкілля відповідно до Додатка ХХХ. Найбільше досягнення на даний момент – розробка та затвердження планів імплементації кожної директиви та регламенту. Важливим елементом планів імплементації, поряд із коротким описом стану впровадження та метою і завданнями плану, є перелік нормотворчих, інституційних, організаційних та координаційних заходів для імплементації. Проте, такі плани виконуються не ретельно, і більшість термінів виконання, встановлених його положеннями, вже пропущені.

Упродовж 2014-2016 рр. основна увага в процесі імплементації була зосереджена на сфері управління довкіллям та інтеграції екологічної політики в інші галузеві політики, зокрема щодо впровадження в Україні ОВД та СЕО, проте жодного необхідного нормативно-правового акту за встановлений період так і не було прийнято. Найбільш успішною можна вважати сферу якості води та управління водними ресурсами у зв’язку із прийняттям необхідних законодавчих змін щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом. Реформи у сфері відходів розпочались із розробки Національної стратегії поводження з відходами, прийняття необхідного законодавства у цій сфері має стати наступним кроком.

Усі реформи, які проводяться з метою імплементації екологічної складової Угоди про асоціацію, мають регіональний контекст, особливо беручи до уваги процес децентралізації. Тому необхідно забезпечити залучення органів влади на місцях до вироблення політики та законодавства з тих питань, щодо яких вони матимуть повноваження.

Імплементація екологічної складової УА має бути підпорядкована досягненню цілі реформування системи екологічного врядування з метою покращення стану та підвищення ступеня захисту довкілля України і переходу до сталого розвитку. Тому так важливо приділяти постійну увагу стратегічному рівню екологічних реформ, а не тільки технічним питанням виконання додатків з директивами.

У процесі реалізації екологічної складової Угоди про асоціацію виникає низка викликів, які перешкоджають належній імплементації. Однією з причин незначного прогресу в імплементації екологічної складової Угоди залишається низька пріоритетність питань довкілля в порядку денному Уряду та Парламенту. Особливо важливою є наявність стратегічного бачення щодо реформування екологічної сфери в цілому та її секторів зокрема. Усвідомлюючи масштабність наявнихпроблем та пов’язаних із ними реформаторських завдань, можна визнати «точкові» реформи доцільними щодо подолання найгостріших проблем. Проте такий підхід може призвести лише до фрагментарного реформування, що не матиме належного застосування в країні, через неврахування певних особливостей національної системи, реформ в інших, дотичних сферах.

Питання інституційного забезпечення процесу імплементації УА важливе з огляду наявності необхідних повноважень в тих чи інших відповідальних за імплементацію органів, належного розподілу повноважень між органами влади, їх співпраці та координації, а також наявність потрібних фінансових, людських та інших ресурсів. Процес імплементації Угоди, зокрема у сфері охорони довкілля, постійно зіштовхується із різними інституційними викликами, які, при їх успішному подоланні, могли б пришвидшити процес імплементації та зробити його більш дієвим та ефективним.

Існують об’єктивні межі імплементації, тобто такі особливі умови, що ускладнюють впровадження норм і стандартів ЄС в Україні, оскільки Україна не є членом Європейського Союзу та наразі не має статусу кандидата на вступ до ЄС. Перед процесом апроксимації у сфері охорони довкілля стоїть низка викликів, які умовно можна поділити на інституційні (звітування щодо імплементації директив, контрольні функції Європейської Комісії та Суду Європейського Союзу щодо недотримання законодавства ЄС, співпраця з державами-членами та ін.), такі, що випливають з правової природи законодавства ЄС (особливості застосування регламентів ЄС, врахування рішень Суду Європейського права, формулювання окремих положень в актах ЄС), та виклики технічного характеру (якість перекладу, імплементація найновіших редакцій документів).

Для покращення імплементації екологічної складової УА необхідно звернути увагу на посилення пріоритетності питань довкілля в урядовому та парламентському порядку денному, на зміцнення інституційної спроможної для належної реалізації, а також тематичні пріоритети та технічні особливості процесу.

Торгівля і сталий розвиток: екологічні аспекти

Екологічний компонент сталого розвитку є важливим у формуванні та імплементації торговельної політики. Він повинен відображатись як на стратегічному, та і на операційному рівні.

Щодо стратегічного рівня, то йдеться про виконання ст. 289 Глави 13, що стосується виконання основних політичних документів щодо сталого розвитку та інтеграції питань сталого розвитку на кожному рівні торговельних відносин. Важливим у цьому контексті є спільна підтримка економічного розвитку, соціальної та екологічної політики. Така мета може відображатись в прийнятті стратегічних документів зі сталого розвитку та впровадження цілей сталого розвитку на національному рівні, а також співпраці для впровадження цілей сталого розвитку між Україною та ЄС.

Щодо операційного рівня, де існує ціла низка екологічних викликів, які необхідно враховувати в рамках зони вільної торгівлі, слід виділити такі основні питання:

(1) Виконання міжнародних екологічних конвенцій;

(2) Проведення оцінки впливу торгівлі на сталий розвиток.

(3) Забезпечення належних екологічних стандартів через прийняття та імплементацію екологічного законодавства;

(4) Забезпечення сталого використання природних ресурсів;

Пропозиції та зауваження до проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року Робочої групи 5 “Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату” Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС

РГ5 УС ПГС Україна-ЄС вважає, що підходи та окремі компоненти плану мають бути вдосконалені,та просить врахувати такі зауваження в процесі формування остаточного документу:

Щодо довкілля: виділення охорони довкілля в окрему ціль, інтеграція екологічних питань в усі сфери, передбачені проектом Середньострокового плану – енергетику, сільське господарство, транспорт, освіту та ін. шляхом включення спеціальних положень до кожної із зазначених сфер, врахувати в документи положення Основних засад (стратегії) державної екологічної політики до 2020 року, включити до Плану напрямок “покращення екологічної якості життя”, який можна вимірювати за показниками: непрацездатність та смертність, викликані екологічними факторами, смертність, викликана забрудненням атмосферного повітря, включити до цілі “Ефективне врядування” ключові екологічні показники досягнення ефективності та ін.

Щодо енергетики: включити положення щодо моніторингу енергоефективності проваджених заходів, завдання забезпечення енергонезалежності не може вирішуватись виключно за рахунок атомної енергетики та ін.

Щодо транспорту: передбачити створення Національної дорожньої адміністрації, розглянути пропозиції щодо нового Закону України “Про дорожній рух та його безпеку” та розробити проект нових Правил дорожнього руху на його основі, та ін.

Витяг з Спільної декларації П’ятого засідання ПГС Україна-ЄС (18 травня 2017 року)

2. Щодо питань охорони довкілля в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, члени ПГС:

2.1 відзначають той факт, що Угода про асоціацію є потужним стимулом для реформування екологічної політики і права в Україні на сучасних засадах, забезпечення їх інтегрованого характеру та підвищення ефективності; водночас зазначають, що однією з причин незначного прогресу в імплементації екологічної складової Угоди про асоціацію залишається низька пріоритетність питань довкілля, сталого використання природних ресурсів та встановленні відповідальності за порушення екологічного законодавства в порядку денному Уряду та Парламенту;

2.2 закликають Уряд України пришвидшити процес оновлення Стратегії національної екологічної політики до 2020 року з метою прискорення екологічних реформ у різних секторах та визначення довготермінових стратегічних пріоритетів, а також затвердження Національного плану дій щодо її виконання на відповідний період;

2.3 висловлюють стурбованість щодо відсутності в Україні законодавства для використання таких важливих інструментів екологічної політики як оцінка впливу на довкілля та стратегічна екологічна оцінка, які ЄС розглядає як основні законотворчі пріоритети; закликають Уряд та Парламент України терміново прийняти необхідні закони та підзаконні нормативно-правові акти для ефективного функціонування систем впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки;

2.4 наголошують на важливості подолання інституційних викликів та посиленні інституційної спроможності для належної реалізації екологічної складової Угоди про асоціацію, зокрема, через належну експертизу на відповідність праву ЄС нормативно-правових актів, що приймаються; запрошують відповідні інституції ЄС розглянути більш широкий інструментарій для впливу на реформи в Україні в цьому секторі, зокрема, просвітницькі, науково-технічні та економічні важелі, щоб спонука ти реформи і краще запобігати блокування процесу реформ через корисливі інтереси чи застарілі практики;

2.5 вітають прогрес в імплементації зобов’язань України у сфері управління водними ресурсами, зокрема, прийняття Закону України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом;

2.6 підтримують останні тенденції в імплементації екологічної складової Угоди, коли спочатку

розробляються та затверджуються стратегічні документи, а тоді на їх основі – закони та підзаконні нормативні акти, як от у сфері поводження з відходами, управління морським середовище, зміні клімату;

2.7 погоджуються, що адаптація законодавства України до стандартів ЄС відіграє важливу роль в процесі реформування екологічної сфери, проте належну увагу слід приділяти також й імплементації інших статей Угоди, зокрема Глави 6 щодо стратегічного планування та секторальних стратегій, положень щодо виконання міжнародних екологічних конвенцій, питань сталого розвитку, вироблення адаптованих до регіональних умов екологічних стандартів та національних критеріїв екологічного маркування продукції за вимогами Глави 13 для переходу на «зелені» державні закупівлі в контексті зони вільної торгівлі;

2.8 наголошують на необхідності приділити більше уваги регіональному контексту імплементації Угоди в частині питань охорони довкілля; спонукають владу України до покращення інформування про виклики і переваги імплементації європейського законодавства, збільшення видимості у суспільстві і підвищення обізнаності про прямі переваги для громадян і місцевих громад, а також залучення органів місцевої влади до вироблення політики і критеріїв сталого розвитку за достовірними даними, та крім того, до забезпечення залученості національного громадянського суспільства і створення передумов для структурованого і всеосяжного діалогу;

2.9 визнають, що зелені робочі місця займають центральне місце для сталого розвитку та реагування на виклики охорони навколишнього середовища, економічного розвитку та соціальної інтеграції, та відзначають, що Україна повинна працювати для забезпечення справедливого переходу до сталої зеленої економіки, створення якісних робочих місць і посилення «зелених» навичок. Зусилля уряду, організацій працівників і роботодавців, та інших організацій громадянського суспільства зі сприяння «екологізації» підприємств, практик на робочих місцях і ринку праці в цілому сприяють створенню гідних робочих місць, підвищенню ефективності використання ресурсів і побудові низьковуглецевого стійкого суспільства. Тому члени ПГС закликають Уряд України зробити пріоритетом інвестиційну політику, спрямовану на підтримку сталої інфраструктури і промислового відновлення, інновацій, досліджень і розробок, низьковуглецевих технологій і підвищення ефективності використання ресурсів.

Витяг з Спільної декларації П’ятого засідання ПГС Україна-ЄС (15 листопада 2017 року)

1. Щодо реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, члени ПГС:

1.4. відзначаючи відставання України від графіку апроксимації законодавства, що передбачений Угодою про асоціацію, разом з цим вітають прийняття Урядом України Стратегії комунікації ЄІ та нового Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію, відзначаючи тим не менше, що громадські консультації щодо цього документу не відповідали мінімальним вимогам, які передбачені українським законодавством. Члени ПГС закликають Уряд України зробити анонсовану систему онлайн-моніторингу імплементації Угоди про асоціацію загальнодоступною, що сприятиме прозорості процесу імплементації, а також покращить поінформованість громадянського суспільства України та суспільства в цілому щодо стану імплементації;

1.12. відзначають необхідність спрощення порядку впровадження актів законодавства ЄС у сфері авіації з метою впровадження у вигляді оригіналу регламентів ЄС, які закріплені у додатках до парафованої Угоди про Спільний авіаційних простір, що дозволить швидко адаптувати законодавство України до законодавства ЄС у сфері авіаційного транспорту та без додаткового витрачання бюджетних коштів;

1.13. вітають оприлюднення та обговорення з громадськістю оновленої Стратегії державної екологічної політики до 2030 року, що включає 35 цільових індикаторів, та закликають якнайшвидше затвердити її;

1.14. відзначають необхідність якнайшвидшого прийняття законодавства у сфері стратегічної екологічної оцінки та необхідних нормативно-правових актів для практичної реалізації Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;

1.17. поновлюють заклик до Уряду України сприяти невідкладному формуванню Дорадчої групи з питань сталого розвитку, як передбачено ст. 299 глави 13 Угоди про Асоціацію, з широким представництвом організацій роботодавців та профспілок, неурядових організацій та інших заінтересованих сторін для забезпечення постійного, послідовного та своєчасного діалогу, що охоплює аспекти сталого розвитку торговельних відносин між Україною та ЄС.

ЗВІТ УС ПГС «ВІД ЦІЛЕЙ ДО РЕЗУЛЬТАТІВ: ВИКОНАННЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ ОЧИМА СТЕЙКХОЛДЕРІВ»

РОЗДІЛ 3. Якість води, управління водними ресурсами та впровадження норм Водної рамкової директиви (ст.363 та 365 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС)

Висновки

1. Україні вдалося досягти певного прогресу щодо поступового наближення водного законодавства до вимог ВРД відповідно до ст.363 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (було прийнято низку змін до Водного кодексу України щодо інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, визначено одиниці гідрографічного районування території країни, райони основних річкових басейнів, закріплено інструмент управління водними ресурсами — план управління річковим басейном, закріплена структура управління водними ресурсами відповідно до норм ВРД).

2. Відсутній прогрес у виконанні ст.365 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС щодо розробки галузевої стратегії щодо якості води та управління водними ресурсами.

3. Зусилля уряду спрямовані лише на законодавчі напрямки цієї роботи, тоді як необхідні інституціонально-організаційні, фінансові аспекти та питання спроможності і потенціалу фахівців галузі, залучення стейкголдерів не знаходять належного визнання.

4. Попри наявний прогрес у наближенні водного законодавства до норм ВРД, оцінка якості виконання цього зобов’язання показує на неповноту (часткове перенесення норм ВРД, значна частина відповідних норм передбачена у проектах нормативних актів, затвердження яких затримується) та недостатню відкритість (залучення всіх заінтересованих сторін на ранніх етапах до процесів розробки і прийняття відповідних рішень).

5. Є зволікання з оновленням положень про басейнові управління, ухваленням рішень щодо реструктуризації Державного агентства водних ресурсів.

6. Відсутній прогрес щодо розвитку інструментів басейнового управління: реформування моніторингу водних ресурсів відповідно до ВРД, підготовки наукового супроводу, методологічної бази та фахівців для басейнового управління, які володіють знаннями положень ВРД.

7. Уряд не розпочав роботу зі стейкголдерами щодо виконання завдань басейнового управління, зокрема, щодо їх участі в підготовці ПУРБ: оновлення роботи басейнових рад, інформування та проведення освітніх заходів для стейкголдерів.

8. Не розпочато роботу із створення спеціальних фінансових інструментів для підтримки впровадження басейнового управління.