Logotip

Українська сторона

Платформа Громадянського
Суспільства Україна-ЄС

Огляд головних новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного Партнерства за 16-31 жовтня 2017 р.

Громадська синергія

Жовтень закінчився для України ухвалою Кабінетом Міністрів низки важливих рішень у сфері євроінтеграції. Вони мають посприяти як більш ефективному співробітництву України з ЄС, так і більшій поінформованості українців про євроінтеграцію та Європейський Союз. Хоча останні два тижні місяця вже продемонстрували, що рівень співробітництва з нашими партнерами та євроінтеграційний вибір громадян доволі високі: Україна та ЄС підписали угоди про фінансову підтримку реформ в країні, експорт товарів до країн ЄС за 8 місяців зріс на $2,4 млрд, а соціологічне опитування показало, що у випадку проведення референдуму про вступ України до ЄС його б підтримало 57% українців. Наприкінці жовтня відбулась Щорічна асамблея Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Важливо, що громадські організації ЄС і країн СхП прийняли Декларацію громадянського суспільства, в якій закликали ЄС впровадити багатошвидкісний підхід у відносинах з країнами-партнерами СхП, а також залишити для них відкритою перспективу членства в ЄС. Щодо новин з ЄС, то увага всієї Європи досі прикута до подій в Іспанії – Мадрид запровадив пряме правління в Каталонії після проголошення регіоном незалежності. Також цього місяця в ЄС напрацювали зміни до правил перетину Шенгенського кордону, а Європейська Рада закликала країни-члени швидше перейти до створення військового союзу в рамках PESCO. Наприкінці дайджесту огляд найбільш цікавих публікацій закордонних аналітичних центрів.

Ukraine-EU

ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-ЄС

Уряд України прийняв ряд важливих рішень у сфері європейської інтеграції

25 жовтня під час засідання Кабінету Міністрів України була затверджена низка важливих рішень у сфері європейської інтеграції:

  • План заходів з виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС (визначає понад 2000 завдань щодо виконання положень Угоди та додатків до неї та понад 5000 заходів з їх реалізації) та схвалений перекладів актів права ЄС на 2017 – 2018 роки (418 правових актів Євросоюзу).
  • Стратегія комунікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Серед її цілей: підвищення поінформованості населення, зовнішня комунікація та протидія дезінформації.
  • Постанова про «Про набрання чинності рішеннями органів асоціації». Вона визначає, що усі рішення органів асоціації мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України перед їх підписанням. Тому такі рішення набиратимуть чинності відразу після підписання з європейською стороною.
  • Постанова «Про запровадження національного механізму координації взаємодії органів державної влади з метою захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу». Вона спрямована на створення механізму, що запобігатиме шахрайству під час реалізації спільних проектів з ЄС.

Детальніше про значення прийнятих Урядом рішень читайте в статті Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе – Точка неповернення: Україна затвердила план свого зближення з ЄС.

Україна та ЄС підписали 2 угоди з підтримки реформ в країні

27 жовтня Київ та Брюссель підписали 2 угоди на €89,5 млн. задля підтримки реформ в Україні. З них €37,063 млн. будуть спрямовані на підвищення потенціалу органів державної влади України щодо виконання Угоди про асоціацію та ПВЗВТ, а також спроможність адаптації законодавства України до нормативно-правових актів ЄС. А €52,5 млн – на заходи з реформування системи верховенства права в Україні, включаючи підтримку судової реформи. (Джерело)

Україна домовилась з Польщею щодо освітнього закону. На черзі – Угорщина.

25 жовтня Україна та Польща підписали декларацію про порядок впровадження мовної статті Закону «Про освіту». Серед основних положень декларації: дотримання Україною власних міжнародних зобов’язань про навчання нацменшин мовами меншин, розширення вживання української мови поряд з застосуванням мов меншин та погодження документів із реалізації мовної статті з представниками меншин. Наразі також розроблена спільна декларація з угорською стороною та відправлена їй на узгодження. Вона, зокрема, передбачає, що «до висновків Венеціанської комісії і до внесення змін в закон про загальну середню освіту, а також узгодження з угорською меншиною, в навчальному році змін не відбудеться». (Джерело) Закон про освіту зазнає жорсткої критики з боку Угорщини, яка погрожує через це блокувати співробітництво України з ЄС та НАТО. Наразі освітній закон направлено до Венеціанської комісії і Україна сподівається, що її висновки (орієнтовно 11 грудня) допоможуть вирішити конфлікт.

Україна збільшила експорт товарів до ЄС на 27,9%

За 8 місяців 2017 року експорт товарів України, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, збільшився на $4,8 млрд. та склав $27,5 млрд. При цьому, експорт товарів до країн ЄС зріс на $2,4 млрд. (на 27,9%). Це найбільше зростання серед усіх торговельних партнерів України.

В цілому, найбільшу частку серед експорту товарів України склала продукція аграрного сектору та харчової промисловості (41,2%), продукція металургійного комплексу (23,2%), продукція машинобудування (11,5%) та мінеральні продукти (9,4%).

Соціологічне опитування про геополітичні орієнтації жителів України

Опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології, показало, що 53% українців підтримують зовнішню політику країни, спрямовану на приєднання України до ЄС. При цьому, 24% громадян вважають, що Україна має розвиватися незалежно, не входячи ані до ЄС, ані до Митного союзу Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизії та Вірменії. Дата проведення опитування: з 16 вересня по 1 жовтня 2017 року.

Україна представила в Європарламенті дані про російських бойовиків на сході України

16 жовтня в Європарламенті відбулась конференція «Російські приватні військові компанії, що воюють в Україні та Сирії». Під час заходу було презентовано доповідь, підготовлену Службою безпеки України, Міністерством інформаційної політики та міжнародною волонтерською розвідувальною спільнотою InformNapalm щодо злочинів російських приватних військових компаній на Донбасі та в Сирії. Зокрема, Українська делегація передала європаламентарям дані про відомих російських бойовиків. Захід був організований депутатом Європарламенту від Польщі Анною Фотигою за підтримки фракції Європейських консерваторів і реформістів ЄП.

Інтерв’ю Європейського комісара з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганеса Гана. Ключові тези:

  • Про альтернативні формати співпраці з ЄС. Євросоюз готовий до більш активного співробітництва у сфері економічного розвитку, безпеки, енергетики, модернізації та диверсифікації, а також у сферах міграційної та молодіжної політики.
  • Про боротьбу з корупцією в Україні. ЄС занепокоєний тиском на антикорупційні організації в Україні. Втім, ЄС продовжуватиме чинити тиск задля повної ліквідації корупції в країні.
  • Про вступ України до ЄС. Наразі першочерговою задачею для України є повне виконання Угоди про асоціацію. ЄС продовжуватиме підтримку України та того шляху політичної асоціації та економічної інтеграції, котру вона обрала.
  • Про Саміт Східного Партнерства. На Саміті у листопаді потрібно сфокусуватися на питаннях, які об’єднують, а не роз’єднують партнерів. Саме для цього була розроблена концепція 20 ключових пріоритетів до 2020 року.
  • Про «План Маршалла» для України. В певному сенсі «План Маршалла» вже існує. Наразі головна задача не у збільшенні фінансування, а в забезпеченні оптимального використання грантів та кредитів. Крім того, у пошуку нових джерел фінансування пріоритетом має стати залучення внутрішніх та закордонних приватних інвестицій.

Детальніше про реалістичність «Плану Маршалла» для України читайте в статті: Комісар Ган проти плану Маршалла: ідея про масштабну допомогу Україні втрачає підтримку (Європейська правда).

EaP

СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО

Форум громадянського суспільства Східного Партнерства ухвалив декларацію з рекомендаціями для ЄС та урядів країн СхП

25-27 жовтня в Естонії відбулась 9-та Щорічна асамблея Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Під час Асамблеї була прийнята декларація громадянського суспільства, яка містить низку рекомендацій для ЄС та країн СхП у сферах верховенства права, медіа, безпеки, антикорупційної політики, енергетики, клімату тощо. В документі громадськість Східного Партнерства закликає ЄС впровадити багатошвидкісний підхід до функціонування СхП, що відображуватиме динаміку реформ в окремих країнах Східного Партнерства. Учасники Асамблеї також закликали ЄС залишити відкритою перспективу членства для країн, що розділяють цінності Європейського Союзу. Варто зазначити, що прийняття цьогорічної декларації ледь не опинилось під загрозою зриву через незгоду української та грузинської делегацій із положеннями про посилення співробітництва з незалежними медіа в Росії та забезпечення їх присутності в медіа-просторі країн СхП. Протест також викликав пункт, що закликає ЄС розробити механізм підтримки громадських організацій у конфліктних регіонах, але не згадує про потребу узгоджувати цю співпрацю з центральною владою. Зрештою, до документу була внесена окрема думка, що норма про ЗМІ не розповсюджуватиметься на Україну та Грузію. А в положенні про співпрацю з незалежними ГО у зонах конфлікту було додано пояснення, що вона відбуватиметься із «дотриманням положень та духу двосторонніх договорів між ЄС та окремими країнами Східного Партнерства».

EU

НОВИНИ ЄС

В ЄС розробили нові правила перетину кордонів Шенгену для країн з «безвізом»

25 жовтня Європарламент підтримав впровадження нової Європейської системи реєстрації в’їзду та виїзду на зовнішніх кордонах Шенгенської зони для громадян країн, які не входять в ЄС. Нова система замінить ручне штампування паспортів, що прискорить перетин кордону, спростить виявлення осіб, які перевищили ліміт перебування в зоні Шенгену, а також сприятиме виявленню шахрайства з документами. Нововведення мають запрацювати у 2020 році. Варто зазначити, що 19 жовтня комітет Європарламенту з питань громадянських свобод, правосуддя та внутрішніх справ також підтримав проект про внесення змін щодо подорожей до ЄС. Вони передбачають, що громадяни країн, які мають безвізовий режим з країнами Шенгену, муситимуть подавати електронну заявку напередодні в’їзду до країн ЄС.

Детальніше про новий порядок перетину кордону з країнами ЄС читайте в статті ГО «Європа без бар’єрів»: Безвіз не скасують. Як працюватимуть системи ETIAS і EES.

В Європарламенті розроблюють нову систему розподілу біженців в ЄС

19 жовтня комітет Європарламенту з громадянських свобод прийняв пропозиції щодо нового Дублінського регламенту. Вони встановлюють автоматичну система розподілу біженців в ЄС та прив’язують кількість мігрантів, яких повинна прийняти країна-член, до чисельності населення та економічних показників держави. Зміни сприятимуть зменшенню навантаження на країни Європейського Союзу, що опинились під великим міграційним тиском. Країни-члени, які не дотримуватимуться нових правил, опиняться під ризиком скорочення фінансування. Для реалізації цих пропозицій вони ще мають бути підтримані Європарламентом, а після будуть передані на розгляд до Ради ЄС.

Європейська Рада окреслила шляхи до вирішення проблем у сфері міграції, безпеки, цифрової Європи та ін.

19 жовтня, під час саміту ЄС, Європейська Рада прийняла заключення, що окреслюють конкретні дії для вирішення низки питань у сфері міграції, оборони, зовнішньої політики та у створенні цифрової Європи. В документі міститься заклик до повного та недискримінаційного виконання Угоди про реадмісію між ЄС та Туреччиною. Говориться про необхідність укомплектування персоналом та адаптації мандатів місій та операцій CSDP задля допомоги у боротьбі проти контрабандистів та торговців людьми. Європейська Рада виразила готовність приймати усі необхідні кроки заради побудови цифрової Європи. В документі також підкреслюється необхідність взаємодоповнення між PESCO, CARD та Європейським оборонним фондом з метою активізації оборонного співробітництва між країнами-членами. Крім того, Європейська Рада закликала країни, що бажають приймати участь в PESCO, запустити цей механізм до кінця року. Європейська Рада також підтвердила свою повну прихильність до ядерної угоди з Іраном.

Рада ЄС затвердила доповідь про стан демократії у світі, зокрема, в Україні, та роль ЄС в підтримці демократичних процесів

16 жовтня 2017 року Рада ЄС у закордонних справах затвердила щорічну доповідь ЄС про ситуацію в світі у сфері прав людини і демократії за 2016 рік. В ній говориться, що попередній рік був доволі складним через скорочення можливостей для громадянського суспільства та виникнення складних гуманітарних та політичних криз. Також зазначається, що значний вплив на ситуацію з правами людини в Україні справляє конфлікт на Сході країни та незаконна анексія кримського півострову Російською Федерацією. Серед інших проблем країни – випадки дискримінації, безпека журналістів та захист вразливих груп населення. Серед позитивних моментів – законодавчі зміни, що стосуються судової влади. Крім того, Рада ЄС прийняла заключення, в яких наголошується, що просування та захист прав людини, демократії та верховенства права є та будуть основним пріоритетами зовнішньої та безпекової політики ЄС.

Опитування Європарламенту Parlemeter-2017 про думку громадян 28 країн-членів ЄС щодо Європарламенту та ЄС

Дослідження засвідчило, що 64% громадян ЄС (60% у 2016 році) вбачають користь для їх країн від членства в Євросоюзі. 55% британців також вважають, що членство в ЄС було корисним для їх держави. При цьому, кількість британців, які вважають навпаки, знизилась на 7% до 27%. Опитування проводилось з 23 вересня по 2 жовтня 2017 року.

Каталонія оголосила незалежність від Іспанії. ЄС та Україна рішення не визнають

27 жовтня парламент Каталонії проголосував за резолюцію про незалежність від Іспанії. У відповідь, влада Іспанії застосувала 155 статтю конституції країни, яка передбачає запровадження прямого управління регіоном, а Конституційний суд Іспанії призупинив рішення Каталонії щодо проголошення незалежності. Центральний уряд Іспанії також розпустив місцевий парламент. Дострокові парламентські вибори вже заплановані на 21 грудня. В ЄС зміну територіального статусу Іспанії не визнають. Україна також не підтримала незалежність Каталонії.

analysis

ОГЛЯД ПУБЛІКАЦІЙ АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ

1. Developing European defence capabilities (Clingendael, the Netherlands Institute of International Relations). В аналітичній доповіді розглядається питання оптимальної організації управління в ЄС задля максимально ефективного розвитку його військового потенціалу. Зокрема, розглядається запуск Європейського оборонного фонду та Постійного структурованого співробітництва (PESCO).

2. European Defence: What’s in the CARDs for PESCO? (EGMONT, The Royal Institute for International Relations). В публікації розглядається процес запуску Постійного структурованого співробітництва, який очікується наприкінці 2017 року або на початку 2018 року.

3. Catalonia’s independence bid: how did we get here? What is the European dimension? What next? (The Elcano Royal Institute). Аналітична доповідь про фактори, що впливають на бажання Каталонії отримати незалежність від Іспанії; про сецесію та членство в ЄС; спроби до інтернаціоналізації конфлікту та майбутній розвиток подій.

4. Partners for Life: Europe’s Unanswered ‘Eastern Question’ (European Council on Foreign Relations). В публікації розглядається сучасний стан Східного Партнерства, коли воно входить в нову та важливу стадію своєї еволюції. Основна увага в документі зосереджена довкола України, найбільшої країни СхП, яка має велике значення для ЄС у його впливі на сусідні країни.

5. The visa-free 3D effect: Georgia, Moldova and Ukraine (The European Union Institute for Security Studies). В публікації розглядається вплив лібералізації візового режиму на посилення взаємодіє ЄС з його східними сусідами.

6. Eastern Voices: Is the West Listening? (The German Council on Foreign Relations). В книжці розглядаються проблеми, з якими зіштовхнулись країни Східного сусідства у відносинах з ЄС та Росією, а також шляхи їх вирішення.

7. After Brexit: Prospects for UK-EU cooperation on foreign and security policy (The European Policy Centre). ЄС та Британія хочуть зберегти тісну співпрацю у сфері безпеки й оборони після Брекзиту. В публікації розглядаються можливі варіанти та умови для розвитку такого співробітництва.

8. Fluid Dynamics: Global Great Powers in the 21st Century (The Finnish Institute of International Affairs). В публікації розглядаються сильні та слабкі сторони глобальних гравців на міжнародній арені: США, Китаю, Індії, Росії та Європейського Союзу.

9. The Struggle for Ukraine (Chatham House, the Royal Institute of International Affairs). В публікації розглядаються зміни, що відбулись в Україні після Євромайдану у цілій низці сфер: безпека, євроінтеграція, економічні реформи, урядування та мас-медіа, громадянське суспільство, антикорупційні реформи.

Дайджест новин підготував молодший аналітик проекту «Громадська синергія» Ярослав Литвиненко. Проект фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження».