Logotip

Українська сторона

Платформа Громадянського
Суспільства Україна-ЄС

Огляд головних новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного Партнерства за 18-30 вересня 2017 р.


Вересень закінчився гарними новинами для України в економічній сфері. З 1 жовтня почали діяти додаткові торговельні квоти для українських експортерів – більше товарів поставлятиметься до Європейського Союзу без плати за мита. Кабінет Міністрів підтримав законопроект щодо приєднання України до Конвенції про Пан-Євро-Мед. Це дозволить використовувати сировину та комплектуючі інших країн, зберігаючи при цьому експортні тарифні преференції при поставках до учасників угоди. ЄС, в свою чергу, створив спеціальний Фонд, який залучатиме інвестції в сусідні країни, що охоплені конфліктами, задля підтримки їх розвитку. А от на дипломатичному полі Київ спіткали проблеми. Новий закон про освіту викликав непорозуміння з низкою європейських країн. Невтішними виявились і перші результати підготовки декларації до саміту Східного Партнерства ­– серед європейських країн знову немає консенсусу щодо європейських прагнень України, а також Грузії та Молдови.

Наприкінці дайджесту вже наша постійна рубрика – підбірка найбільш цікавих досліджень зі світових аналітичних центрів.


ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-ЄС

МЕРТ розпочинає пошук варіантів поглиблення умов торгівлі з ЄС
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України ініціює аналіз поглиблення умов торгівлі з Європейським Союзом. Серед можливих варіантів розглядається перегляд положень Угоди про асоціацію в частині щодо вільної торгівлі з ЄС. Це зумовлено тим, що переговірний процес про вільну торгівлю був завершений ще в 2012 році і з того часу структура економіки України та ЄС зазнала змін. Аналіз також буде проведено з метою прогнозування періоду можливого розгляду питання про вступ до митного союзу ЄС.
В свою чергу, Президент України вже заявив, що українська сторона внесла на розгляд керівництва Євросоюзу своє бачення щодо розвитку довгострокового співробітництва. Серед іншого воно передбачає приєднання до митного союзу ЄС, енергетичного союзу ЄС, спільного авіаційного простору та єдиного цифрового ринку. Втім, в ЄС неофіційно зазначають, що такі ініціативи з ними не обговорювалися. (Джерело)

Кабмін підтримав законопроект про приєднання України до Пан-Євро-Мед
20 вересня Кабінет Міністрів України підтримав законопроект про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед). Вона дозволяє країнам-учасницям використовувати сировину та комплектуючі одна одної для виробництва товару і користуватися при цьому тарифними преференціями – ввозити товари за зниженою, або нульовою ставкою ввізного мита. Можливість приєднання України до Конвенції передбачена положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Пан-Євро-Мед об’єднує країни ЄС, ЄАВТ, Туреччину, Албанію, Боснію і Герцеговину, Македонію, Сербію, Чорногорію, Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданію, Ліван, Марокко, Палестину, Сирію, Туніс, Фарерські острови, Молдову. У процесі приєднання до Конвенції знаходиться Грузія. Наразі законопроект про приєднання до Пан-Євро-Мед ще має підтримати Верховна рада. В Уряді сподіваються, що угода запрацює для України з 1 січня 2018 року.
Детальніше про процес приєднання України до Регіональної конвенції Пан-Євро-Мед дивіться в презентації МЕРТ: http://bit.ly/2xeblVG

В Офіційному журналі ЄС опублікували рішення про додаткові торговельні квоти для України
Офіційний журнал Європейського Союзу опублікував рішення про запровадження додаткових торговельних преференцій для України терміном дії на 3 роки. Нульові тарифні квоти передбачені для українського меду – 2,5 тис.тонн, кукурудзи та борошна з неї – 650 тис.тонн, ячменю та борошна з нього – 350 тис. тонн, пшениці та борошна – 65 тис.тонн. Окрім того, додається квота на ячмінну крупу – 7,8 тис.тонн, овес – 4 тис.тонн, оброблені томати – 3 тис.тонн та виноградний сік – 500 тонн. Також відбудеться повна лібералізація імпорту з України взуття, пігментів і препаратів на основі діоксиду титану, мідних та алюмінієвих виробів, електронної апаратури для відтворення зображення. Тарифні квоти на зернові буде відкрито з 1 січня 2018 року, оскільки їх застосування потребуватиме прийняття окремого імплементаційного регламенту Європейської Комісії (Джерело). Мінекономрозвитку також опублікувало рівні ставок увізного мита України, які будуть застосовуватись у 2018 році до імпорту товарів походженням з Європейського Союзу, в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС.

ЄС та ЄБРР виділили українським компаніям кошти для боротьби з кліматичними змінами
ЄС та ЄБРР виділили 160 тис. євро шістьом українським компаніям у вигляді кліматичних інноваційних ваучерів (КІВ) – нова схема спрямована на розробку і вдосконалення технологій скорочення викидів парникових газів і поліпшення енергоспоживання в Україні. Україна стала першою з країн, де працює ЄБРР, яка отримає вигоду від Кліматичних інноваційних ваучерів. Очікується, що програма КІВ із загальним бюджетом в 1 мільйон євро підтримає близько 50 інноваційних проектів в Україні до кінця 2018 року.

Закон «Про освіту» в Україні призвів до непорозуміння з сусідніми державами
26 вересня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Угорщина буде блокувати будь-які ініціативи, вигідні Україні, у міжнародних організаціях та особливо в ЄС. Заява була зроблена у відповідь на підписання Президентом України закону «Про освіту». Угорщина, Румунія, Болгарія, Греція, Польща, Молдова та Росія вважають, що стаття 7 закону звужує права нацменшин на навчання рідною мовою. А перші чотири держави раніше попередили про свій намір звернутися до Ради Європи і ОБСЄ з цього приводу. В Україні переконані, що закон «Про освіту» сприятиме розширенню можливостей представників національних меншин на навчання та майбутнє працевлаштування. Щоб зняти всі протиріччя довкола закону Міністерство закордонних справ України направило закон «Про освіту» на експертизу до Венеціанської комісії.

ЄС консультуватиме українську поліцію з питань охорони громадського порядку
З 25 вересня Консультативна місія ЄС розпочне проведення в Україні тренінгів для підготовки командного складу підрозділів поліції з охорони громадського порядку. Українських правоохоронців навчатимуть за «скандинавською моделлю», яка враховує досвід Швеції, Великої Британії, Нідерландів, Німеччини та Данії. Її основою є так званий принцип «сприяння» (гарантування захисту прав учасників мирного зібрання, а не їх обмеження), що дозволяє зменшити прояви насильства під час масових заходів.
Про це читайте детальніше в статті голови Консультативної місії ЄС в Україні Кястутіса Ланчінскаса.

Із запровадженням безвізового режиму потік українців до ЄС збільшився на 10%
За перших 100 днів безвізового режиму з Європою українці почали їздити до ЄС на 10% більше у порівнянні з аналогічним періодом в 2016 році. Так, станом на 11 вересня 2017 року, 5 799 360 громадян України відвідали ЄС протягом трьох місяців з моменту набрання чинності безвізу. З них 1 413 178 громадян подорожувало за біометричними паспортами. При цьому 83% громадян були з біометричними паспортами та візами, а 17% використовували тільки біометричний паспорт.
Безвізовий режим не розповсюджується на Великобританію, оскільки вона провадить власну міграційну політику. Проте, Державний міністр Великобританії з питань Європи та Америки Алан Дункан, заявив, що питання пом’якшення візової політики з цією країною буде обговорюватися найближчим часом в країні на найвищому рівні. (Джерело)

Соціологічне опитування про погляд українців на європейські цінності
Соціологічне опитування «Українське суспільство та європейські цінності» проведено Інститутом Горшеніна в співпраці з Представництвом Фонду Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі в період з квітня по червень 2017 року. Фокус дослідження: «яким є уявлення українців про європейські цінності? Чи розділяють вони основні принципи європейської спільноти? Як залежить уявлення про європейські цінності від регіону проживання та віку? Чи пов’язане уявлення про європейські цінності з тим, який зовнішньополітичний курс підтримує людина? Як формуються уявлення українців про європейські цінності?».


СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО

В ЄС пройшли перші дебати про саміт Східного Партнерства на рівні послів країн-членів
27 вересня відбулись перші дебати між послами країн-членів Європейського Союзу, де обговорювався майбутній саміт Східного Партнерства. Наразі одне з найбільш складних питань переговорів – пункт в проекті-декларації до саміту СхП про європейські прагнення України, Молдови та Грузії. Він викликає занепокоєння в Німеччині та Нідерландах. Також, за даними «Радіо Свобода», пропозиції в чорновій версії декларації є менш амбітними, ніж у форматі «Східне Партнерство+», який був запропонований у проекті доповіді Європейського парламенту іншим європейським інститутам щодо програми Східного Партнерства. Детальніше на Радіо Свобода


ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ЄС

В ЄС запускають Фонд допомоги Європейському сусідству
Європейська комісія приступає до запуску Європейського плану зовнішніх інвестицій (EIP), який сприятиме більш інклюзивному та сталому розвитку в країнах Європейського сусідства та Африки. В свою чергу, 25 вересня, Рада ЄС прийняла рішення про створення Європейського фонду сталого розвитку (EFSD). Він є основним інструментом для реалізації EIP. Початковий бюджет Фонду складатиме 3 350 млн. євро. Очікується, що в подальшому фонд залучить 44 млрд. євро інвестицій. Проте ця сума може бути подвоєна, якщо країни-члени та інші донори нададуть фінансування на паритетних засадах з ЄС. EFSD буде заохочувати приватний сектор інвестувати у вразливі країни або країн з конфліктами, де бізнес інакше не зробив би цього.

В ЄС запропонували дозволити країнам Шенгену довше впроваджувати прикордонний контроль
Єврокомісія пропонує внести зміни до 25 і 27 статті Шенгенського кодексу та дозволити відновлення контролю на внутрішніх кордонах терміном до одного року (замість шести місяців), якщо держава зіштовхується з серйозними загрозами внутрішній безпеці. Держави-члени також зможуть продовжувати контроль, якщо одна й та ж загроза збережеться протягом одного року чи будуть введені такі виняткові національні заходи, як надзвичайний стан, для подолання цієї загрози. Наразі прикордонний контроль діє в Німеччині, Данії, Австрії, Швеції та Норвегії, але його термін закінчується 11 листопада без можливості продовження. Раніше до ЗМІ потрапила інформація, згідно якої Франція, Німеччина, Данія, Австрія та Норвегія направила листа до ЄК із пропозицією внести відповідні зміни до Шенгенського кодексу.

Єврокомісія опублікувала дослідження про втрати країн-членів від несплати ПДВ
Європейська Комісія опублікувала дослідження про розрив в ПДВ (різниця між очікуваними надходженнями ПДВ та фактично зібраною сумою) у країнах-членах ЄС за 2015 рік. Так, країни у 2015 році втратили 152 млрд. євро податків з ПДВ. Найбільший розрив в ПДВ було зафіксовано в Румунії (37.2%), Словаччині (29.4%) та Греції (28.3 %). Найменший – в Іспанії (3.5%) та Хорватії (3.9 %). В абсолютному вираженні найбільший розрив в ПДВ був в Італії – 35 млрд. євро. В жовтні цього року Єврокомісія збирається представити пропозиції з кардинальної реформи ПДВ.


ОГЛЯД ПУБЛІКАЦІЙ АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ

  1. Two visions, one direction. European Political Strategy Centre. В публікації проводиться порівняльний аналіз поглядів на майбутнє Європи Президента Єврокомісії Жан-Клод Юнкера та Президента Франції Еммануеля Макрона в таких сферах як торгівля, клімат та енергетика, розширення ЄС, міграційна політика, оборона, євро та ін.
  2. Ukraine’s unfinished reform agenda. Bruegel. В аналітичному документі розглядаються економічні, інституційні та політичні реформи України 2014-17 років з точки зору їх стійкості і повноти. Автор зазначає, що Україна зробила низку важливих реформ, проте вони залишаються незавершеними в багатьох важливих сферах.
  3. The Association Agreements as a Dynamic Framework: Between Modernization and Integration. EU-STRAT. Угода про асоціацію має подвійну мету: забезпечити політичне співробітництво й економічну інтеграцію з ЄС та провести модернізацію в країнах-партнерах. Ключовий інструмент для цього – адаптація національного законодавства до європейських норм та правил. В публікації проводиться аналіз міри зосередженості стратегії ЄС на вузько визначеній правовій адаптації та більш широкій підтримці зміцнення державної спроможності.
  4. Ukraine: a blow against the national minorities’ school system, Centre for Eastern Studies. The Centre for Eastern Studies. В аналітичній записці розглядається нещодавно прийнятий в Україні закон про освіту, а також реакція та мотиви критики Росії, Румунії та Угорщини.
  5. The transatlantic meaning of Donald Trump: a US-EU Power Audit. European Council on Foreign Relations. В публікації проводиться аналіз адаптації політики європейців до нової Адміністрації США. Автори публікації зазначають, що «пост-американська політика» в Європі можлива та навіть необхідна, але тільки за умови, якщо країни-члени ЄС визнають таку необхідність.
  6. Трансформація партійної системи: український досвід у європейському контексті. Монографія представлена Центром Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Робота складається зі статей з аналізу особливостей розвитку політичних партій та партійних систем України і країн Європи. Також представлені узагальнені результати соціологічних опитувань, що характеризують ставлення громадян України до різних аспектів діяльності політичних партій, їх соціально-політичні та електоральні орієнтації та ін.
  7. New Pact for Europe - National Report – FRANCE . The European Policy Centre. В звіті міститься ряд висновків про те, як Франція бачить майбутнє європейського проекту та як подолати існуючі проблеми в ЄС.
  8. Spirituality as a political instrument: The Church, the Kremlin, and the creation of the 'Russian World'. Finnish Institute of International Affairs. В документі аналізується, як Росія та російська православна церква використовують питання духовності у своїй публічній дипломатії. Імпульсом для дослідження став «консервативний поворот» у російській політиці з 2012 року, коли керівництво держави поставило традиційні, духовно-моральні цінності в центр політичного дискурсу і тим самим підготувало ґрунт для посилення політичного впливу Російської православної церкви.

Дайджест новин підготовлений в рамках проекту «Громадська Синергія», який фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження».