Logotip

Українська сторона

Платформа Громадянського
Суспільства Україна-ЄС

Спільне звернення РГ5 УС ПГС та РГ3 УНП щодо перегляду політики Уряду у сфері гідроенергетики

14 березня 2018 р., м.Київ


Премєр-міністру України Володимиру Гройсману





Спільне звернення
Робочої групи 3 «Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека» Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та Робочої групи 5 «Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату» Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС
до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана
щодо перегляду політики Уряду у сфері гідроенергетики




Шановний пане Прем’єр-міністр України!



Ми, члени робочих груп РГ-3 УНП ФГС СхП та РГ-5 УС ПГС, звертаємось до Вас з проханням призупинити виконання Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року (ухваленої розпорядженням КМУ від 13 липня 2016 р. № 552-р) та провести громадське слухання щодо доцільності виконання її у нинішній редакції на національному рівні.

Це звернення викликане такими обставинами:

  • на жаль, Програма була ухвалена із поспіхом, без погодження з Мінприроди України, без обговорення з громадськістю;
  • ця обставина викликала хвилю протестів – як вчених, так і широкої природоохоронної громадськості, а також місцевих громад, які можуть зазнати збитків, примусових переселень людей у випадку її виконання;
  • розробники Програми в повній мірі проігнорували проблему зміни клімату та загрозливу глобальну тенденцію зростання дефіциту запасів питної води, очевидні втрати цінних природно-заповідних територій та орних земель, об’єктів історико-культурної спадщини України, не враховано необхідність переселення місцевого населення.

Особливе занепокоєння в суспільстві викликають проекти:

  • каскаду із 6 ГЕС на р. Дністер, реалізація яких призведе до фактичної втрати унікальної каньйонної частини русла в природньому стані, затоплення території природно-заповідного фонду і населених пунктів, непоправної шкоди для туристично-рекреаційного потенціалу регіону, транскордонного впливу на територію Республіки Молдова внаслідок зменшення стоку річки;
  • Канівської ГАЕС, що проектується на геологічно нестабільній основі, що може призвести до техногенної катастрофи. Залишається неоціненим вплив на замулення та перевідкладення радіоактивно забруднених донних відкладів. Будівництво ГАЕС завдасть непоправної шкоди унікальному природному та історико-культурному комплексу Канівських гір;
  • добудови Ташлицької ГАЕС, що супроводжується подальшим підняттям рівня руслового Олександрівського водосховища на р. П.Буг до відмітки +20,7 м, що означає знищення унікальної культурно-історичної спадщини козацької доби, затоплення бузьких порогів та території природно-заповідного фонду, збільшення безповоротних втрат води, її забруднення, остаточне розділення течії р. П.Буг греблею водосховища і непоправними впливами на іхтіофауну тощо.

Програма суперечить євроінтеграційному напрямку держави. Знехтувано зобов’язаннями України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, пов'язаними з гармонізацією української законодавчої бази до законодавства ЄС у галузі як енергетики, так і охорони довкілля. Не проведено Стратегічну довкільну оцінку Програми, консультації з органами охорони довкілля, обмін інформацією з сусідніми країнами (Директива 2001/42/ЄC); не забезпечено доступ громадськості до екологічної інформації (Директива 2003/4/ЄC); не забезпечено інформування громадськості та проведення консультацій із громадськістю (Директива 2003/35/ЄC); не враховано умови річкових басейнів та басейновий принцип управління водними ресурсами (Директива № 2000/60/ЄС). При прийнятті Програми не було проведено консультацій із Республікою Молдова щодо території, на якій буде здійснено вплив при реалізації Програми, чим було порушено Конвенцію Еспо.

Реалізація Програми ускладнить дотримання стандартів для питної води з поверхневих джерел (Директива 98/83/ЄС); призведе до руйнування природних оселищ диких птахів (Директива 2009/147/ЄС); викличе руйнацію природного русла річок, які є природними коридорами міграції диких тварин і птахів, а також оселищем їх існування (Директива 92/43/ЄС).

У зв’язку із зазначеним просимо звернути увагу на те, що на міжнародному рівні пропагується перехід гідроенергетики на засади збалансованого розвитку. Зокрема, Міжнародною гідроенергетичною асоціацією розроблено документ: Протокол оцінки сталого розвитку гідроенергетики, що застосовується у багатьох країнах світу і спрямований на підвищення якості гідроенергетичних проектів.

Впровадження Протоколу в Україні може стати інструментом об’єктивного оцінювання гідроенергетичних проектів та прийняття рішень щодо їх будівництва. Застосування Протоколу сприятиме публічності гідроенергетики, її наближенню до європейських стандартів, підвищенню рівня довіри громадського суспільства, конструктивному діалогу Уряд – громадськість, створить можливість порівняння національних проектів із проектами, які реалізуються в країнах Європейського Союзу та засвоєння кращого досвіду. Застосування Протоколу дозволить створити сприятливий інвестиційний клімат в галузі гідроенергетичного будівництва, відкриє можливості залучення коштів світових фінансових установ, що передбачено Програмою розвитку гідроенергетики, та без яких в сучасних умовах неможлива реалізація жодного масштабного проекту.

Просимо доручити Мінпаливвугілля України із залученням Мінприроди забезпечити підготовку нової редакції Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року на засадах методології, викладеної у Протоколі та провести її публічне обговорення і Стратегічну екологічну оцінку (СЕО).

Експерти платформ громадянського суспільства готові надати консультативну допомогу у застосуванні Протоколу.

Інформуємо про резолюції семінарів[1][2][3], які дають зріз громадської думки щодо Програми. Семінари були проведені у Києві, Чернівцях і Миколаєві в рамках виконання проекту «Розвиток гідроенергетики України – громадський аналіз в контексті євроінтеграційних процесів», який виконується Національним екологічним центром України під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна ЄС і Української національної Платформи Форуму Східного Партнерства, та фінансується Європейським Союзом і Міжнародним фондом «Відродження» у рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія».



З повагою,


Громадські організації ­– члени Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС